„Чорна” субота міста Дніпро. „Сцени, як з фільму-катастрофи, тільки вони відбуваються в реальності”

Кореспондент Niezalezna.pl  поспілкувався з очевидцями трагедії.

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

Усе сталося у "спальному" житловому масиві Дніпра, що називається "Перемога", приблизно о 15.39. Вибух був такої сили, що його чули в найвіддаленіших від епіцентру, районах міста. Ті ж, хто мешкає поруч, відчули справжній шок.

Юліана Каракаш за кілька хвилин до вибуху зателефонувала своїй мамі, яка гуляла з собакою у цей момент.

"Ми якраз завершували розмову і мама сказала, що почалася тривога, і вона йде додому. А вже за кілька хвилин я побачила в місцевому Телеграм-каналі, що стався вибух. Кілька хвилин, що не могла додзвонитися до рідних здалися вічністю. На щастя, згодом якимось дивом додзвонилася бабусі. Вона сказала, що вибух був такої сили, що вона мало не впала",

- розповідає мешканка Дніпра. Її мама каже, що  бачила вибух. 

"Я вже підійшла до будинку, коли почула вибух і побачила як небо стало яскраво червоним. Я бачила моторошну хмару. Собака притиснувся до землі і мало не вирвався, я ледве встиг забігти з нею в під'їзд", - розповіла жінка.

Анна Вернігорова, мешканка району Перемога, де й сталася трагедія, бачила момент влучання та вибуху з вікна свого будинку.

"Ми робили невеличкий ремонт на кухні, тож вікна були відкриті. Вибух був такий, що колихнуло будівлю. Відразу ж вибігли в під'їзд, бо навіть не встигли злякатися. Йомовірно, це вже якась звичка... Валив дуже густий дим. Здебільшого перша реакція - бігти туди",

- каже дніпрянка. Те, що побачила Анна та її чоловік на місці трагедії, видалося їм пеклом. 

"Я чула людські крики з-під завалів. Це моторошно, страшно, боляче", - зізнається очевидиця. 

Після всього, що сталося вони з чоловіком та двома дітьми вирішили на певний час переїхати подалі від місця трагедії. Попри це Анна, як і сотні небайдужих дніпрян продовжує допомагати тим, хто цього потребує на місці вибуху та поруч з ним.

У мешканки Дніпра Катерини Юхимчук брат чоловіка та його дружина мешкають в 400 метрах від місця удару.

"Вони й досі в шоці. Не можуть прийти до тями...", - каже Катерина.

Дніпрянин Артем Лисенко, щойно дізнавшись про теракт, вирушив на місце події аби допомагати тим, хто постраждав. 

"Можете уявити собі чоловіка брутальної зовнішності, вагою понад 100 кг, у якого трясуться руки, він заїкається і ледь стримуючи сльози, не може вимовити ані слова? Бо досі не знає, що з його сестрою: чи жива вона, чи ні...",

- розповідає Лисенко. А ще його вразило, що чимало людей, що втратили оселю, були спокійні. 

"І це найстрашніший спокій. Лікарі знають про цей різновид шоку, коли людина, отримуючи найстрашніше поранення або травму, може навіть не відчути болю. І вважати, що вона в нормі. Але згодом біль приходить і стає нестерпним. Деякі просто мовчки дивились на уламки, які ще години тому були їх оселею",

- зауважує чоловік. 

Разом із тим, він відзначає неймовірну єдність та згуртованість містян навколо чужої біди.

"Я неймовірно пишаюсь нашими людьми. Адже на місці працювали не лише служби і гуманітарні організації. Безліч небайдужих містян розбирали завали, діставали людей, привозили будматеріали, їжу та ліки, розвантажували гуманітарний транспорт. Чимало містян запропонували житло постраждалим. І все це - щиро та віддано. Навіть жертовно. Ніхто не звертає увагу на витрачений час, сили та інший ресурс",

- додає співрозмовник  Niezalezna.pl.

"Коли на власні очі бачиш розбитий ракетою будинок, свідомість відмовляється сприймати це, як реальність. Цей теракт (а це саме теракт) став справжнім шоком. Хоча так, дійсно ми розуміємо, що йде війна. І з ким вона йде. Але коли бачиш зруйнований будинок, повз який ти так часто проїжджав. Коли з-під завалів дістають дивом вцілилілих і загиблих. Коли на другий день рятувальники в спілкуванні говорять, що знайти когось живим вже майже не лишилось шансів - важко пояснювати це війною",

- каже Артем. 

Кореспондентка одного з національних українських телеканалів "Рада" Валерія Холодова розповідає, що коли вони з оператором прибули на Набережну Перемоги, знову оголосили повітряну тривогу і рятувальники попередили про високу ймовірність повторної атаки, тож сказали хутко відійти щонайменше на 500 метрів. 

"Навкруги абсолютна темрява, на дорозі десятки карет швидкої допомоги, пожежні автомобілі, комунальна спецтехніка і стовп диму та пилу над завалами зруйнованого під'їзду. Здавалося, що це декорації до фільму-катастрофи, мозок просто не може усвідомити, що таке буває в реальному житті. Щопівгодини рятувальники оголошували хвилину тиші, щоб почути людей під завалами і в заблокованих квартирах сусідніх до зруйнованого під'їздах. 

Людей за огороджувальною стрічкою ставало все більше, вони привозили теплі речі, їжу та чай. Туди з'їхалося буквально все місто. З іншого боку будинку, у дворі, перебували місцеві жителі, яким забороняли заходити до квартир через небезпеку",

- згадує наша колега.

Звідти ж волонтери різних міжнародних організацій забирали тих, чиє житло сильно постраждало, і розвозили по тимчасових прихистках. 

"Страху ні в кого з тих, хто там був, не залишилось - лише біль, надія та лють", - каже Валерія.

За даними Дніпровської міської ради, у постраждалому будинку мешкало понад 1,1 тис людей. Внаслідок удару повністю зруйновано два з вісімнадцяти під'їздів будинку. Його та прилеглі будівлі відключено від усіх комунікацій. Після завершення рятувальної операції, влада Дніпра прийматиме рішення, які секції багатоповерхівки придатні для життя.

 

 

Źródło: niezalezna.pl