Орбан у Києві: голуб миру чи троянській кінь росії?

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

"Я попросив пана президента подумати про те, чи не можна трошки інакше піти - зробити перерву, перервати вогонь і потім продовжити перемовини",

- сказав угорський лідер у Києві. На його думку, припинення вогню могло б забезпечити пришвидшення темпу цих перемовин.

Відносини Києва та Будапешту важко назвати добрими чи, принаймні, нейтральними. У Будапешті звинувачують Київ в утисках корінних угорців у Закарпатті. Київ, у свою чергу, переймається через небажання Орбана бачити Україну в НАТО  та ЄС. Зокрема, саме Орбан ветував виділення Україні допомоги ЄС у 50 млрд євро  у 2023 році. 

Як оцінюють цей візит в Україні та чи змінить він щось у відносинах двох країн кореспондент Niezalezna.pl в Україні говорив з експертами Євгеном Магдою та Андрієм Загородським.

Українському політологу Євгену Магді, візит Орбана до Києва нагадує багатошаровий  торт, у якому багато сенсів. 

- По-перше, це візит головуючого в ЄС, який ставить перед собою багато цілей. Насамперед продемонструвати, що він готовий до складного діалогу з українськими партнерами. По-друге, це його прагнення просунути одинадцять вимог для початку переговорів між Україною та ЄС про вступ. По-третє, я думаю, Орбан постарався показати себе, як потенційного модератора чи курьєра для передачі пропозицій чи то росії, чи то Китаю (це ще доведеться з'ясовувати) стосовно припинення російсько-української війни. І по-четверте, для нього є важливим забезпечити політичну присутність Угорщини та себе особисто в   українському просторі, де він дуже любить відстоювати інтереси Угорщини за рахунок України.

Спеціаліст з комунікації, координатор Crisis Semiotic Studios-Ukraine Андрій Загородський вважає, що важливо зрозуміти, від імені кого говорить Віктор Орбан. Відповідь на це питання стає фільтром для аналізу його переговорної позиції та імовірної реакції України.

- З одного боку, він може говорити і від імені угорців, і від імені ЄС. Коли від імені угорців, то його тези вміщують увесь комплекс складних переплетінь у Східній та Центральній Європі, що складалися протягом багатьох десятиліть. І в цьому випадку реакція Києва виходить за межі суто україно-угорських відносин.

Якщо повідомлення від імені ЄС – тоді він представляє складну бюрократію Брюсселю, яка в цілому підтримує Україну і тоді реакція Києва може бути лише в причинно-наслідковому контексті всього спектру відносин з ЄС.

Чи може Орбан представляти нових європейських правих? Наразі, мабуть ні, але тут найголовніша проблема як раз у тому, хто буде грати цей танець з українського боку у майбутньому.

З іншого боку, Орбан намагається створити власний проект в Європі і вбудуватися в глобальні загадкові вісі впливу, одночасно налагоджуючи зв’язки з республіканцями у США, Китаєм та РФ, залишаючись при цьому активним опозиціонером в НАТО і при цьому весь час лякаючи угорців подіями 1956 року (Тобто нагадуючи їм про вторгнення радянських військ в Угорщину та криваві події в Будапешті. - Авт.). У такому випадку він, мабуть, хотів би бути посланцем певного блоку країн у глобальних переговорах з Україною, чия реакція і стратегія, втім, наразі узгоджується разом із стратегічними союзниками.

Правда у тому, що зараз в Європі стає дедалі більше «неоднозначних» політичних фігур. Ситуація ускладняються зростанням ролі транснаціональних відносин за участю переселенців, нових діаспор, національних меншин, а також збільшенням впливу крайніх політичних рухів – ультраправих та лівих партій. Очевидним також є факт, що ідеологічний чинник в регіоні ЦСЄ не зник після завершення «холодної війни», а трансформувався у той чи інший різновид наративу – ліберального, консервативного, ізоляціоністського, проєвроатлантичного, націоналістичного, антиамериканського, тощо. І реакція України залежатиме від наявності чи відсутності комунікаційної інфраструктури для ведення настільки складних мережевих відносин.

Володимир Буга, український журналіст, багаторічний кореспондент „Gazeta Polska Codziennie” в Україні, поет-пісняр.

 

Źródło: Niezalezna.pl