Хто і як відбудовуватиме зруйновані українські міста? «Запрошуємо поляків до співпраці»

Україна, втрати якої оцінюються щонайменьше у 750 млрд доларів США, тільки готується до масштабної (найбільшої з часів Другої світової) відбудови зруйнованих та понівечених росією міст.

Кореспондент Niezalezna.pl в Україні разом із експертами розбирався в питаннях, як і за які кошти мають відбудовуватися українські міста.

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

На думку доктора економічних наук, голови Advanter Group, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрія Длігача, джерел фінансування проекту відбудови України, щонайменьше, п'ять: власне, державний бюджет України, ресурс українського бізнесу, заморожені російські державні і приватні активи, кредити і гранти міжнародних фінансових організацій і країн-партнерів, прямі іноземні інвестиції. 

З них - кредити і гранти міжнародних фінансових організацій і країн-партнерів наразі є найбільш ймовірним джерелом отримання коштів для відбудови України, адже, державний бюджет залишатиметься дефіцитним багато років і навряд чи в держави з‘явиться достатньо коштів для фінансування відновлення. 

Ресурс українського бізнесу фактично вичерпаний через підтримку ЗСУ і гуманітарні проєкти за умов скорочення продажів і тиску податкової.

Із заморожених російських державних і приватних активів у 400 млрд доларів, принаймні на суттєву їх частину Україна має право претендувати, вважає експерт. 

Для того, щоб почали  працювати прямі іноземні інвестиції, необхідно щонайменше запустити механізм страхування цих інвестицій від воєнних ризиків, провести ліберальну податкову реформу і судову реформу, стверджує Длігач. 

Політолог Микола Давидюк, вважає, що основні ресурси для відновлення Україна має отримати у вигляді репарацій та передачі їй заморожених російських активів.

- Це буде правильно - відбудовувати Україну за гроші держави, яка розв'язала цю війну, а не коштом європейських платників податків

 - каже Давидюк.

Натомість процедура передачі Україні заморожених російських активів доволі непроста. А про репарації можна буде говорити лише після повної та остаточної перемоги України над росією.

Жодного повернення в радянське минуле

Хоч пошуки коштів на відновлення України ще тривають, уже зараз на часі дати відповіді на наступні питання: якими мають бути відроджені міста? Яку філософію треба покласти у перший камінь проекту відбудови?

Андрій Длігач вважає помилкою  будувати швидке й неякісне житло. 

"Потрібно одразу думати про модернізацію ЖКГ і нові стандарти житлового будівництва. В Україні вже є технології енергоефективного будівництва, нові будівельні матеріали. Швидким ефективним рішення можуть стати сучасні енергоефективні дерев‘яні модульні дома. Більше 20 виробників будинків уже об‘єдналися в Wooden houses cluster — це правильний крок для прискорення будівництва. Наступним  може бути доєдання бізнесу до гуманітарних проектів фінансування будівництва таких будинків для переселенців", - вважає професор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Андрій Длігач.

Дніпропетровський міський голова (нині Дніпро) (2000-2014) Іван Куліченко, який розпочинав свою трудову біографію саме в будівництві, вважає принциповим, що нове житло має бути недорогим у зведенні (не дорожче 500 евро/доллар за кв/м) та комфортним усередині. 

- Будівельні матеріали та внутрішнє оздоблення (сантехніка, шпалери) мають бути українського виробництва. Це значно здешевить вартість будівництва житла. Ми розуміємо, що таке житло будуватиметься насамперед для тих, хто втратив власне. І немає коштів на самостійне придбання нового. Тому треба подбати про його комфортність та зручність. Натомість ті, в кого є заощадження та бажання покращити свої побутові умови, згодом зможуть замінити сантехніку на більше дороговартісну та витривалу чи зробити ремонт на свій розсуд

 - каже колишній очільник прифронтового міста. 

Максимальному здешевленню будівництва, на думку Куліченка можуть сприяти і кілька простих кроків місцевих влад - виділення під забудову територій промислових зон та зведення одразу цілих мінімістечок, а не поодиноких будинків. 

- Треба провести актуалізацію генпланів міст та вибрати кращі місця для оптимального розташування недорогих, сучасних за архітектурою містечок. У великих містах, таких, як Дніпро, Харків можна ефективно використовувати площі колишніх промислових підприємств. Адже  чимало колишніх виробничих майданчиків нині пустують. Натомість там наявні всі необхідні комунікації, що дає змогу пришвидшити процес зведення містечок. Там же, де комунікацій немає, їх повинна підвести місцева влада, не покладаючи цей тягар на забудовника

 - зазначає колишній керманич Дніпра. Іван Куліченко також вважає прийнятним відновлення частково пошкоджених будинків там, де це можливо технологічно та з точки зору безпеки. 

- Наприклад, якщо в 60 квартирному будинку повністю або частково втрачено 12 квартир - такі будинки варто відновлювати адже таким чином можна збільшити кількість квадратних метрів та квартир під заселення

 - вважає Іван Куліченко.

Власне, таким шляхом вже йдуть у Чернигові та маленьких містах довкола Києва, які найбільше постраждали під час російською окупації на початку широкомасштабного вторгнення. 

Ініціатор зовнішнього проекту із відновлення одного з таких постраждалих маленьких міст -  Бородянки (яке суттєво постраждало на першому етапі широкомасштабного наступу росії на Україну) Микола Давидюк розказав про суть своєї ідеї. 

"Ми хочемо зробити класний міжнародний проект, в рамках якого молоді талановиті  архітектори та дизайнери займуться пошуком нових рішень для міста. Адже для нас, як для держави, дуже важливе переосмислення минулого. Бо ми не маємо права повернутися в той стан, в якому ми були до початку широкомасштабної війни. Наше завдання - побудувати нову Україну, яка здатна зробити потужний ривок у всіх сферах, демонструвати нові ідеї та смисли", - каже Давидюк.

Наразі до участі у проекті  вже подалося більше 30 талановитих фахівців. 

- Зараз акумулюємо ресурси та шукаємо європейські міста, які хочуть стати побратимами Бородянки та допомогти в її відбудові. Можливо, мер якогось польського міста прочитає цей матеріал і виявить бажання встановити дружні, побратимські відносини з Бородянкою. Ласкаво просимо до України

 - запрошує Микола Давидюк.

Молода українська  дизайнер-візуалізатор Роксолана Чуднівець підтримує таку ініціативу. 

"Аби відновлені міста були сучасні та цікаві варто шукати авторів проектів окремих будинків та цілих містечок серед молодих талановитих архітекторів та дизайнерів. Тоді зможемо отримати цікаві ззовні, функціональні зсередині та відносно недорогі проекти", - каже фахівець.

Отже, поспілкувавшись із експертами, переконалися, що в Україні є потенціал, воля та бачення відбудови зруйнованої інфраструктури. І це точно не буде поверненням у радянське минуле. Адже українці прагнуть духовного та фізичного оновлення.

 

Źródło: niezalezna.pl