Колишній прем'єр-міністр України для Niezalezna.pl: «Треба діяти, як Польща, відмовлятися від російського газу»

Кореспондент Niezalezna.pl разом з експертами з'язовував перспективи енергетичного сектору в Україні та Європі.

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

Екс-премьєр-міністр України Володимир Гройсман вважає, що доки Європа залишатиметься залежною від російських енергоносіїв, доти вона буде в ролі жертви.

Проте екс-урядовець підкреслює: перехід від викопних вуглеводнів до нових, чистіших видів енергії (сонячної, вітрової, припливної) аби зменшити залежність від російської газової труби та нафти в Європі почали задовго до російської агресії в Україні. Це мав бути поступовий і тривалий процес, але внаслідок дій росії він набув драматичних, кризових рис.

"Тому треба якнайшвидше припиняти ці стосунки і не розтягувати цю кризу до безкінечності. Треба діяти так саме рішуче як Польща, яка ще у квітні заявила про повну відмову від токсичного російського газу. Чим швидше ЄС це зробить, тим швидше стабілізуються ціни і відновиться економічне зростання", - вважає екс-очільник українського уряду.

Разом із тим, росія, на його думку, використовує військову агресію в Україні для того, щоб шантажувати демократичний світ, який поки що залежить від російських нафти та газу. 

"Її тактика проста - вона хоче бути частиною вирішення проблем, які сама створила. Поки росія залишатиметься військовою і економічною потугою, вона буде генерувати різноманітні кризи: продовольчу, безпекову, міграційну, енергетичну. І тільки якщо вона отримає поразку на полі бою і її військовій економіці буде завдано нищівного удару, тільки тоді всі ці кризи припиняться", - вважає екс-очільник українського уряду.

А от економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що немає жодних підстав говорити про масштабну енергетичну кризу окремо від штучно створеної глобальної енергетичної кризи, викликаною невігласами, апологетами «зеленого переходу» та співпраці росії та ФРН у газовій сфері.

"Саме через це, відмовившись від стратегії розвитку атомної генерації ЄС (окрім Франції) зараз відчув, що «на носі» можливі негаразди із дешевою енергією. То незабаром ми станемо свідками оперативної переорієнтації світової енергетики в бік здорового глузду та адекватних моделей енерговиробництва і, одночасно, закликів до заощаджень та зменшення споживання. Поряд з цим світ продовжить вкладатися в енергоефективні технології. Тобто «криза» буде мати багато боків, але медійний – найсильніший", - аналізує ситуацію есперт. 

Енергетика в Україні

Кандидат технічних наук, доцент кафедри електроенергетики НТУ «Дніпровська політехніка» Іван Луценко зазначає, що українська енергетика "живиться" кількома компонентами: вугілля, газ, "зелена" енергія та енергія води, а також - атомна енергія.

"До окупації цих областей Україна мала профіцит за показниками видобутку/споживання енергетичного вугілля, запаси якого сконцентровані саме в Східному Донбасі. З 2014 країна щороку імпортує близько 30 % від потреби у вугіллі для забезпечення роботи теплових електростанцій, поставки якого в основному забезпечувалися морем, а з окупацією РФ півдня України і портів вони на сьогодні практично неможливі, що посилює загрозу дефіциту відповідного палива. Додатковою загрозою є обстріли ТЕС (зокрема, Криворізької ТЕЦ), а також окупація найбільшої ТЕС – Запорізької з пошкодженням залізничних шляхів постачання палива на неї, що також ускладнює стабільне проходження опалювального сезону"

 - зазначає експерт.

Що ж стосується природного газу, то з потреби у 30 млрд. кубометрів на рік власний український видобуток складає близько 20 млрд кубометрів. За інформацією, озвученою прем’єр-міністром Д. Шмигалем Україна на сьогодні має у сховищах більше 11 млрд кубометрів газу, закачка продовжується. 

Відновлювані джерела. Станом на 2022 рік Україна отримувала «зелену» енергію з відновлюваних джерел, обсяг якої разом з ГЕС становив близько 15% в енергобалансі. 

"Слід зауважити, що встановлена потужність сонячних станцій складає близько 7 ГВт, а вітроелектростанцій – трохи менше 2 ГВт. Проте, близько 60% від встановлених потужностей ВДЕ перебувають на півдні України, у тому числі на окупованих в теперішній час територіях Запорізької, Херсонської, Миколаївської областей – там зосереджена практично вся вітроенергетика, яка більш ефективна протягом опалювального сезону, а сонячні станції в опалювальний сезон приблизно в 5 разів менш продуктивні, ніж протягом неопалювального", - розповідає експерт. 

Гідроенергетика на думку Івана Луценка, є «рятівною паличкою» для балансування енергосистеми України. Експерт зазначає, що останнім часом наповненість водосховищ та річок перебуває на доброму рівні, проте окупація Каховської ГЕС вносить деяку дестабілізацію у роботу "Укргідроенерго" (організація, яка координує діяльність гідроелектростанцій).

Мирний атом на сьогодні є основним джерелом енергії для України. Атомна енергетика представлена в Україні 4-ма станціями, найбільша з яких – Запорізька (6 ГВт встановленої потужності), також окупована.

"Основна проблема їх функціонування – необхідність постійної заміни ядерного палива та поступове оновлення енергоблоків шляхом виведення з роботи існуючих та будівництва нових. Поставки ядерного палива диверсифіковані повністю із заміною постачальника «ТВЕЛ» з РФ на компанію Westinghouse зі США. Це сприятиме  стабільності роботи АЕС", - розповідає кандидат наук. 

Водночас варто зазначити, що 16 березня 2022 року Україна приєдналася до загальноєвропейської енергосистеми та має можливість обмінюватися  електроенергію з ЄС. 

Паливну кризу в Україні подолано, готуватися далі

На сьогодні експерти сходяться в оцінках, що із кризою палива в Україні (бензин, дизель та газ для авто), яка була спричинена знищенням Кременчуцького нафтопереробного заводу та ряду сховищ вдалося впоратися. За допомогою європейських друзів та партнерів. Зокрема, й Польщі, через яку вдалося оперативно налагодити нові логістичні канали постачання в Україну нафтопродуктів.

"Польща допомагає Україні і в цьому конкретному питанні, адже більшість нових логістичних коридорів йдуть саме по польській території. Під час червневого візиту до Києва Матеуша Моравецького і польсько-українських міжурядових консультацій було прийнято багато важливих рішень для спрощення перетину кордону між країнами і збільшення спільних пунктів пропуску. Все це має покращити логістику, зокрема і палива. Позиція країн, які добре знають, що таке російський імперіалізм - Польщі, так само як і країн Балтії, має стати взірцем для інших наших європейських партнерів",

- підкреслює Володимир Гройсман.

Юрій Гаврилечко каже, що нині 
в Україні вже немає паливної кризи. А проблеми із постачанням палива з Європи виникли саме на українській стороні. Через роботу української митниці.

"На ринку вже гостріше проявляється профіцит палива. Обсяги імпорту дизелю у липні співставні з минулорічними показниками. А ось споживання бензину та срапленого газу (автогазу) впало чи не на 50%", - каже експерт. 

Разом із тим Володимир Гройсман вважає, що "поки у російських фашистів лишатимуться ракети, вони будуть намагатися завдавати ними ударів по нашій інфраструктурі, в першу чергу залізничній". На його думку, українській владі потрібно робити запаси палива, використовуючи для цього середні та невелички сховища. 

"Час великих нафтобаз – поринув у вирій і навіть після перемоги не варто повертатись до такої моделі функціонування ринку. Але насамперед для цього потрібно ліквідувати безліч дозвільних процедур, регламентних норм та посад чиновників, які існували за їх рахунок",

- вважає екс-премьєр-міністр України.

Допоки росія не припинила свою військову агресію в Україні, в небезпеці залишається не тільки Україна, а й Європа. Адже росія буде і надалі намагатися розколоти європейську єдність. Перемога над росією - це і непохитна єдність Європи.

 

Źródło: niezalezna.pl