Sprawdź gdzie kupisz Gazetę Polską oraz Gazetę Polską Codziennie Lista miejsc »

Жовто-блакитний саміт НАТО: Результати добрі, але не ідеальні

У Вільнюсі завершився дводенний саміт НАТО. Європейські та світові лідери вирішували, як посилити безпеку в Європі у зв'язку з повномасштабною агресією росії проти України та як допомогти власне Україні.

arch.
Marek Borawski/KPRP

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

Столиця Литви, Вільнюс, на кожному кроці майорила жовто-блакитними кольорами українського прапору. Таким чином литовці висловили свою підтримку України. Тут хочуть бачити Україну в європейській родині та союзником НАТО. 

Однак, цього разу жовтий та блакитний спрацювали на користь іншої країни - Швеції. В її прапорі також є ці кольори. І буквально напередодні саміту цій країні вдалося переконати Туреччину не завадити членству Швеції в НАТО.

Спеціальний кореспондент Niezalezna.pl працював на саміті Альянсу та розкаже, що відбувалося за лаштунками дводенної зустрічі.

Історія, яка твориться на очах

Нинішній саміт НАТО відрізнявся від попередніх тим, що рішення приймалися майже на марші. Якщо в попередні роки лідери узгоджували ключові питання задовго до ключової зустрічі, то цього разу майже до останнього моменту нічого не було відомо напевно. Тому згода Туреччини на приєднання Швеції в НАТО стала певною несподіванкою для багатьох спостерігачів. А от щодо України дива не сталося. Українській дипломатії не вдалося цього разу змінити хід перемовин із партнерами по Альянсу та хід історії. 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який з'явився на публіці на другий день саміту, виглядав відверто розчарованим, незадоволеним і втомленим. І це й не дивно. Україна так і не отримала головне, на що сподівалася найбільше - запрошення стати членом НАТО. З чіткими можливими термінами приєднання та без попередніх умов. 

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна отримає запрошення до Альянсу тільки тоді, коли всі члени організації дійдуть згоди. Поки її нема. І ключову роль в тому, що Україна не отримала запрошення, відіграли США та Німеччина та тінь путіна.

тінь путіна

Як би європейські політики публічно не переконували, що росія не впливає на порядок денний та рішення саміту, всі розуміють: фактор росії, як країни-агрессора, дії якої вже важко передбачити, мав істотний вплив на підсумкове рішення щодо запрошення/незапрошення України до Альянсу. 

Відповідаючи на запитання журналістів, президент України Володимир Зеленський підкреслив, що не мав ілюзій щодо того, що Україна стане членом Альянсу під час війни. Тож результати саміту український лідер назвав добрими для своєї країни. 

"Але могли би бути ідеальними. Якби Україна отримала запрошення в НАТО",

- підкреслив Зеленський. А сам можливий факт запрошення порівняв із запрошенням України до ЄС. 

Замість цього країни-члени погодили пакет з трьох елементів допомоги, який має наблизити Україну до вступу. Вимога виконання ПДЧ скасовується, натомість буде багаторічна програма повного переходу України на стандарти НАТО. Також створюється Рада Україна - НАТО. Головувати в ній буде Єнс Столтенберг. І він уже публічно пообіцяв, що за його головування жодна з країн-учасниць Ради не зможе блокувати рішення, які потрібні Україні. Також лідери країн-членів ухвалили пакет підтримки для України, який передбачає довгострокову програму військової допомоги по $500 мільйонів на рік.

За лаштунками саміту багато говорилося про те, що саме США та Німеччина найбільш активно виступали проти запрошення України до членства в НАТО. Офф рекордс політики кажуть - через велике побоювання ще більше роздражнити путіна. 

У підсудковому комюніке саміту на 20 сторінок тексту росія в тому чи іншому контексті згадується 60 разів. У той час, як Україна - вдвічі менше. Це ще одне, хоча й не пряме, підтвердження припущення, що тінь путіна незримо впливала на прийняття найважливішого рішення щодо України.

Українські експерти, яких ми попросили прокоментувати рішення саміту, кажуть, що було продемонстровано очевидне - світ не є україноцентричним. Як би цього не хотілося українським політикам та пересічним українцям, в Європі та світі загалом є ще багато тем та інтересів, які світові лідери мають враховувати. А дехто називає таку надто стриману позицію НАТО ганебною.

Директор Інститута світової політики Євген Магда каже про кілька важливих висновків за результатами саміту.

"Перший: світ не є  україноцентричною. Нам слід вчитися грати по правилах і робити ставку не лише на гучні звернення до наших партнерів. Але й на практичні дії всередині країни. По-друге, НАТО певною мірою бере на озброєння інструменти гібридності і допомога Україні в цьому контексті є дуже важливою. І третє: Альянс, як на мене, провів спецоперацію: поки увага була на Україні, вдалося дійти згоди щодо членства Швеції в Альянсі. І це не лише підтверджує, відсутність україноцентричності, але й наявність широких євроатлантичних інтересів, з якими треба працювати і треба враховувати",

- каже експерт. І додає, що на шляху до європейської інтеграції та членства в НАТО Україна не має зупинятися. Адже він прямо прописаний в українській Конституції.

А от український та грузинський політик, соратник президента Грузії Міхеїла Саакашвілі Давид Сакверелідзе вважає, що НАТО ухвалило ганебне рішення, не запросивши Україну до Альянсу.

"Я маю таке відчуття, що Захід разом з НАТО швидше перебувають в очікуванні гарантій власної безпеки від України, ніж навпаки! "А нам страшно?! Ви не можете гарантувати, що ми будемо в безпеці, якщо будемо разом? А як же ядерка?!" Боягузтво править",

- каже Сакверелідзе. 

Міністр закордонних справ Норвегії (країна-засновниця НАТО) Аннікен Гуйтфельд в інтерв'ю Niezalezna.pl напередодні вільнюського саміту казала, що в її країні дуже бояться спровокувати росію, яка значно активізувала свою військову присутність на півночі та в Арктиці.

"Їхній (росії.- авт) морський потенціал залишається недоторканим, а ядерні арсенали знаходяться дуже близько до норвезького кордону. Тому нам потрібно уникати непорозумінь. Тому існує прямий зв'язок між норвезьким військовим штабом і штабом Північного флоту з російської сторони. Ми також проводимо військові навчання разом із нашими союзниками. І добре, що Фінляндія, а незабаром і Швеція будуть частиною НАТО",

- сказала Niezalezna.pl очільниця МЗС Норвегії.

Безпека безпекового саміту

До зустрічі лідерів Альянсу у Вільнюсі почали готуватися задовго до саміту.

А сам час проведення обрали дуже вдало. Напередодні в Литві відзначили національне свято - День коронації. Тоже влада рекомендувала мешканцям литовської столиці за можливості працювати ці дні з домівок. Або навіть залишити Вільнюс на кілька днів. Насамперед через тебе, аби місцеві не сильно відчули незручності: безпосередньо у  дні саміту центр Вільнюсу було щільно перекрито для руху транспорту. Пропускали лише автомобілі офіційних делегацій, автобуси з журналістами та спецавтівки. Власне сама зустріч на вищому рівні відбувалася на території експоцентру (ЛІТЕКСПО). Він розташований у віддаленій від житлових будівель місцині, оточеній з усіх боків лісопарковою смугою. 

Вже на дальніх під'їздах до місця, де творилася історія - поліцейські патрулі, які блокують виїзд із бокових доріг на основні магістралі. Чим ближче тим більше військових та броньованої  техніки. Журналісти, яких підвозили до місця проведення саміту спеціальними автобусами, проходили ретельний огляд речей. Потрапити за захищений періметр ЛІТЕКСПО було нереально. Небо над Вільнюсом два дні безперестанку контролювали військові гелікоптери та системи ППО. Такі безпрецедентні заходи безпеки в столиці Литви відбувалися і через візит лідерів країн-учасниць НАТО і насамперед через приїзд президента США Джо Байдена. Він також брав участь у роботі саміту. Однак за два дні немав публічних, відкритих для преси, зустрічей в ЛІТЕКСПО. Навіть на звану вечерю-прийом від імені президента Литви замість Байдена приїхав держсекретар США Ентоні Блінкен. У кулуарах кажуть, що американський очільник увечорі вівторка ретельно готувався до наступних зустрічей та дискусій середи. А, можливо, й свідомо уникав зустрічей із журналістами та відповідей на прямі питання.

 



Źródło: niezalezna.pl

 

prenumerata.swsmedia.pl

Telewizja Republika

sklep.gazetapolska.pl

Wspieraj Fundację Niezależne Media

Wołodymyr Buha,Володимир Буга
Wczytuję ocenę...
Wideo