НАША КОРЕСПОНДЕНЦІЯ З ОСЛО Перша Нобелівська премія миру для України

Традиційно вручення Нобелівської премії миру відбувається у день народження Альфреда Нобеля в міській ратуші Осло за участі представників королівської родини Норвегії, членів уряду країни та високих гостей.

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

Цьогорічними лауреатами премії  стали правозахисник Алесь Бяляцькі із Білорусі, російське правозахисне товариство “Меморіал” та українська правозахисна організація "Центр громадянських свобод".

"Присуджуючи цьогорічну премію Алесеві Бяляцькому, “Меморіалу” та Центрові громадянських свобод, Норвезький Нобелівський комітет хоче відзначити трьох видатних борців за права людини, демократію та мирне співіснування в сусідніх країнах Білорусі, Росії та Україні. Через свою послідовну підтримку цінностей людяності, антимілітаризму та правових принципів цьогорічні лауреати ревіталізували і вшанували бачення Альфреда Нобеля про мир та братерство — бачення, яке світові зараз потрібне більш як будь-коли", - саме так пояснив своє рішення про присудження премії представникам трьох країн Норвезький нобелівський комітет. 

У своїй промові лауреатка Нобелівської премії від України Олександра Матвійчук, зокрема, зазначила:

"Ми отримуємо Нобелівську премію миру під час війни, яку розпочала Росія. Ця війна триває вже вiсiм років 9 місяців та 21 день. Для мiльйонів людей стали звичними такі слова, як обстріли, катування, депортації, фiльтрацiйнi табори. Але немає таких слі передати біль матері, яка втратила новонародженого сина після обстрілу поло вiддiлення лікарні. Вона щойно пригортала свою дитину, називала на iм'я, годувала грудьми, вдихала її запах - i раптом російська ракета зруйнувала весь її всесвіт...

Цього року оголошення Нобелівської премії миру чекала вся Україна. Ми розцінюємо її, як визнання зусиль всього українського народу, що сміливо виступив проти спроб зруйнувати мирний розвиток Європи, та як відзначення важливості роботи правозахисників у попередженні військової загрози в усьому світі. Ми пишаємося, що сьогодні вперше українська мова прозвучить на офіційній церемонії.

І оскільки це Нобелівська премія миру під час війни, то я дозволю собі звернутися до людей у різних країнах світу із закликом до солідарності. Ви не маєте бути українцями, щоб підтримати Україну. Достатньо бути просто людиною".

Усі присутні, включаючи королівську родину, стоячи подякували Олександрі Матвійчук за її емоційний виступ.

Представник правозахисної організації "Меморіал" (РФ) Ян Рачинський, отримуючи премію, подякував Нобелівському комітету за те, що цьогоріч Нобелівськую премію миру отримали також правозахисники з України та Білорусі.

"Ми особливо вдячні Нобелівському комітету за те, що ми розділили цю високу честь з Українським центром громадянських свобод та з мужнім білоруським правозахисником Алесем Бляцьким. Таке рішення Комітету має важливе символічне значення: воно підкреслює, що державні кордони не можуть і розділяти громадянське суспільство. І для нас сусідство є додатковою нагородою". 

Білоруський правозахисник Алесь Біляцький не зміг отримати премію особисто, оскільки перебуває за ґратами. За нього це зробила його дружина Наталія Пінчук. 

"Алесь не міг передати на волю текст свого виступу, вiн встиг сказати менi буквально кілька слів. Тому поділюся з вами його думками - і цими, і записаними раніше. Це фрагменти його колишніх висловлювань, творів, робіт. Тут його думки про минуле і майбутнє Білорусі, про права людини, про долю миру і свободи...

"Я точно знаю, яка Україна задовольнила б Росію та Путіна - несамостійна диктатура. Така, як сьогоднішня Білорусь, де не чути голосу пригніченого народу.

Російські військові бази, величезна економічна залежність, культурна та мовна русифікація ось відповідь, на чийому боці Лукашенко. Влада Білорусі незалежна лише у тому ступені, в якому дозволяє Путін. І тому треба боротися проти «інтернаціоналу диктатури». Я правозахисник, тому я є прихильником ненасильницького спротиву. Я - не агресивна за натурою людина, завжди намагаюся поводитися вiдповiдно. Однак я також добре розумію, що добро і правда повинні вміти захищатися.

Наскільки можу, тримаю мир у своїй душі, плекаю його, як тендітну квітку, відганяю гнів. І молюся, щоби реальність не змусила мене вiдкопати давно закопану сокиру та захищати правду із сокирою в руках. Мир. Нехай мир залишається у моїй душі",

- процитувала чоловіка з високої Нобелівської трибуни Наталія Пінчук.

Нагадаємо, Алесь Бяляцький, який нині перебуває за ґратами і не зміг бути присутнім на церемонії, є одним із ініціаторів демократичного руху в Білорусі, що повстав усередині 1980-х років. У наступні роки “Вясна” перетворилася на велику правозахисну організацію, яка документувала застосування владою тортур до політичних в’язнів та виступала проти цього. Після масових акцій протесту проти режиму у 2020 році Алеся Бяляцького було заарештовано. 

Правозахисне товариство “Меморіал” було створене у 1987 році. Одним з його засновників виступили лауреат Нобелівської премії миру Андрій Сахаров та правозахисниця Світлана Ганнушкіна. Після розпаду Радянського Союзу “Меморіал” став найбільшою правозахисною організацією Росії. Окрім створення центру документування жертв сталінських репресій, він систематизував інформацію про політичні репресії і порушення прав людини в Росії.  Під час чеченських війн “Меморіал” збирав і перевіряв інформацію про зловживання та військові злочини, скоєні російськими або проросійськими силами проти цивільного населення. У грудні 2021 року рішенням російської влади "Меморіал" було примусово закрито. 

Центр громадянських свобод було створено у Києві у 2007 році для захисту прав людини і демократії в Україні. Після широкомасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року Центр громадянських свобод зайнявся документуванням російських воєнних злочинів проти мирного населення України. Команда Центру працює над створенням доказової бази для притягнення до відповідальності осіб, винних у злочинах.