Голова парламенту Норвегії: «Норвегія єдина у підтримці України»

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

- Норвегія сьогодні показала найкращий бік своєї демократії, об'єднавшись навколо підтримки України. Майже всі політичні партії, представлені в парламенті, підтримали пакет допомоги Україні. Його розраховано на п'ять найближчих років. Тож можемо будемо впевнені, що навіть у разі змін у Стортінгу після чергових виборів, Україна незмінно отримуватиме підтримку від Норвегії.

- В Україні сьогодні дуже уважно спостерігали за виступом президента Зеленського перед лідерами партій, представлених у норвезькому парламенті...

- На початку березня минулого року, майже одразу після широкомасштабного вторгнення росії в Україну, я запросив Зеленського виступити в Стортінгу. Український президент став третім в історії Норвегії лідером іншої країни, якому наш парламент надав таку честь. До речі, одним із трьох зарубіжних лідерів був Уінстон Черчілль. Тож, майже через рік Зеленський знову звернувся до норвезських парламентарів. І відбулося це саме в день жвавого обговорення пакету підтримки України.

- 8 травня минулого року Ви здійснили візит до Києва, де зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

- Я вважаю, це було дуже символічно відвідати Україну саме в цей день - день нашої свободи та перемоги. І для України та її лідера це було великим знаком підтримки. Я хотів поїхати до Києва, щоб висловити свою підтримку українцям. І вважаю це правильним.

- А яке враження на Вас справив Володимир Зеленський під час особистої зустрічі? Що найбільше вразило в тій поїздці в Україну?

- Маю сказати, що я побачив справжнього лідера країни та історичну постать. Найбільше ж під часу того візиту мене вразило кілька моментів. Я побачив, як депутати українського парламенту, не зважаючи на ризики, під час ракетного удару з боку Білорусі, голосували за важливі для своєї країни закони. Мій колега, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, звертаючись до депутатів тоді, сказав: "Не дивіться вгору, на небо, дивіться, що відбувається в країні і голосуйте за демократичні зміни". Мені важко уявити, як би реагували в аналогічній ситуації депутати норвезького парламенту. 

А ще одне з найбільших вражень - поїздка до Бучі, де я познайомився з місцевим священником. Він розповів мені особисті історії багатьох із чотирьох сотень закатованих та вбитих росіянами мешканців Бучі. Колись цей священник їх хрестив, вінчав, сповідував. А потім йому ж довелося відспівувати цих людей, багатьох з яких він знав особисто. Важко повірити, що це відбувається в XXI столітті в Європі.

- Пане президенте, а як нині побудовані відносини між парламентами Норвегії, Польщі та України?

- Ми у постійному контакті з моїм другом, головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком. Я вже казав, що на початку широкомасштабної агресії Росії в Україні, ми запросили Володимира Зеленського виступити в Стортінгу. (Виступ відбувся у форматі відеозв'язку. - Авт.).

Тоді ж, у березні 2022 року, я здійснив візит до Польщі, де зустрівся зі своїм колегою, маршалком польського Сенату Томашем Гродзьким. Ми обговорили питання підтримки та інтеграції вимушених біженців з України. На той час Норвегія прийняла десь 9-10 тисяч українців, тоді як Польща - близько 2 млн. Тож мене дуже цікавив досвід Польщі. Як максимально спростити адаптацію в країні людей, що біжуть від війни в Україні. Також я відвідав українців, що перебували тоді в Польщі, та висловив їм свою підтримку.

"Після вторгнення Росії в Україну згуртованість в альянсі значно зміцнилася"

- Після 24 лютого 2022 року в українському суспільстві суттєво зросла підтримка курсу країни до НАТО. Українці все більше й більше переконуються: якби країна вже була членом Альянсу, росія ніколи би не наважилася здійснити широкомасштабний збройний напад. Тож, про перспективи України в НАТО. Як відбувається взаємодія наших країн (Норвегії та Польщі) в рамках НАТО? І чи є в України шанси стати членом Альянсу після завершення цієї війни?

- Нагадаю, що Норвегія була однією з країн-засновниць НАТО. Осмисливши досвід Другої світової, Норвегія вже тоді зрозуміла важливість створення в Європі безпекового альянсу. Тоді ми прагнули об'єднатися з країнами вільного світу аби відокремитися та убезпечитися від Радянського Союзу. 
Після жорстокого вторгнення Росії в Україну згуртованість в альянсі значно зміцнилася.

- То що ж до перспектив України в НАТО?

– Як представник парламенту я не можу дати чіткої відповіді на питання, чи стане Україна членом Альянсу і коли це станеться.  Проте ми всі спостерігаємо тісну взаємодію між Україною, НАТО – та ЄС. 

- У продовження теми Альянсу. Як ви оцінюєте той факт, що після широкомасштабного наступу на Україну одразу дві країни – Швеція та Фінляндія, які роками залишалися поза межами Північноатлантичного альянсу, заявили про бажання вступити до НАТО?

- Ще до 24 лютого 2022 року наші шведські та фінські колеги спостерігали за всім, що тоді відбувалося довкола України. 

Коли я здійснив свій перший офіційний візит у якості президента Стортінгу саме до Швеції  у лютому 2022 року, мій колега запитував у мене: як це бути країною-членом НАТО? Що це дає в безпековому вимірі? Коли ж почалася широкомасштабна війна Росії проти України, вони самі все побачили та зрозуміли.

Тож їхнє рішення про вступ до НАТО є цілком логічним. Це, бесперечно, посилить Альянс уцілому та його північний напрямок зокрема, адже Норвегія має великий морський кордон, а на крайній півночі межує з Росією. Фінляндія ж має з Росією один із найбільших в Європі кордон суходолом.

Та вже зараз, не чекаючи вступу наших сусідів до Альянсу, ми проводимо спільні військові навчання аби покращити координацію військових підрозділів наших країн.

- А як Норвегія трактує загрози з боку росії в Арктиці? Чи є якийсь план на випадок можливого нападу Росії в Арктиці?

- Сусідство з Радянським Союзом свого часу було одним із визначальних факторів вступу Норвегії до НАТО.

Ми постійно моніторимо та оцінюємо ситуацію на Півночі. Зокрема, бачимо активність Росії в Арктиці. І хоча це не означає, що Росія атакуватиме раптово, Норвегія, як і інші країни НАТО, напоготові.

"Норвегія підстрахувала Європу власним газом" 

- Трохи про економіку. У зв'язку з відмовою Європи від російських енергоносіїв, як ви оцінюєте перспективу газопроводу Baltic Pipse і постачання газу з Норвегії до Польщі? Особливо в контексті незалежності Польщі, а в перспективі – Литви, Латвії та Естонії, від російського газу. Чи є також плани щодо співпраці Норвегії з Польщею у сфері відновлюваної енергетики?

- Війна Росії з Україною призвела до суттєвою енергетичної кризи в Європі. Для того, щоби підстрахувати країни Європи Норвегія збільшила на 10% видобуток власного газу. Це дуже суттєве збільшення. Але воно виправдано. Зокрема, Німеччина заповнила свої газові сховища на 40% завдяки норвезькому газу. Але якщо ми говоримо про довгострокові плани, маємо думати про розвиток альтернативних, відновлювальних джерел енергії. 

Так, найбільша в Норвегії енергетична компанія Equinor (28 лютого 2022 року, у зв'язку з вторгненням росії до України, оголосила про припинення свого бізнесу в росії та вихід з усіх спільних підприємств. А вже на початку березня того ж року Equinor припинила торгівлю російською нафтою. - Авт.) розуміє необхідність інвестицій у проєкти, що пов'язані з відновлювальною енергетикою. 

Ми обговорювали це з маршалком польського Сенату Томашем Гродзьким. Йшлося, зокрема, про проєкти побудови вітрових електростанцій.

Розмовляв Володимир Буга
 

 

Źródło: niezalezna.pl