Міністр культури Норвегії для Niezalezna.pl: "Українці зберігають свої традиції. Це викликає повагу"

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

Які основні напрямки та принципи просування норвезької культури за кордоном, особливо в Польщі? Яку роль у цьому відіграють норвезькі гранти? Які наслідки вони приносять, в тому числі і в Польщі?

Просування норвезької культури за кордоном має важливе значення для норвезького уряду. Посольства Норвегії по всьому світу тісно співпрацюють зі спеціалістами у сфері мистецтва та культури Норвегії для підтримки міжнародної культурної діяльності. Зокрема, в Польщі діють гранти ЄЕЗ (які часто називають «норвезькими грантами»). Метою цих грантів є зменшення економічних та соціальних диспропорцій в Європі та зміцнення двосторонніх відносин. 

На разі можемо сказати про кілька діючих проєктів культурної співпраці за участю представників Польщі, України та Норвегії. У програмі «Креативна Європа» є принаймні одна заявка, а також кілька заявок за участю всіх трьох країн. Кілька проєктів у рамках культурної програми грантів ЄЕЗ з Польщею включали також українських митців та біженців. 

Одним із прикладів є невеликий проект під назвою «Рік після війни – українська культура в Познані та Бергені», в якому бібліотека Рачинського в Польщі співпрацює з бібліотекою в Бергені в Норвегії над розробкою нових інструментів роботи з біженцями. Іншим прикладом є проєкт  «Where is my glow up», в рамках якого Регіональний центр культури пограниччя в Польщі співпрацює з Dance Lab/Dansens hus в Норвегії, проєктом, в якому беруть участь українські митці. 

Національна бібліотека Норвегії закупила українську літературу у співпраці з українськими видавництвами та посольством Норвегії. Це один із кроків задля підтримки українців, які перебувають у Норвегії. Вони матимуть змогу, будучи далеко від рідного дому, читати українською.

Національна бібліотека також має трирічну співпрацю з Польською національною бібліотекою щодо розвитку цифрової інфраструктури: оцифрування фондів та роботи з ними. Це регулюється двосторонньою угодою про співпрацю і є найбільшим міжнародним проєктом розвитку Національної бібліотеки.

Також хотіла би сказати про грант у розмірі 100 000 норвезьких крон, який отримує Норвезька асоціація перекладачів та NORLA (Norwegian Literature Abroad). Вона набирате учасників для норвезько-української перекладацької майстерні. Мета воркшопу – мати більше українських перекладачів у Норвегії, а тексти, які  створять учасники воркшопу, будуть опубліковані у журналі «Меллом» Ukraina-issue 2/2023.

Ще одна складова мультикультурної співпраці - це концерти польських та українських артистів у Норвегії.
Проєкт складається з серії концертів за участі сучасних українських та польськими артистами з акцентом на відтворення української музики. Кожен такий концерт буде безкоштовним і є актом підтримки українських біженців у Норвегії.

Що думає пані міністр з приводу того, що норвезька культура вже стала постійною частиною світової поп-культури? Американські серіали про вікінгів, фільми Marvel за мотивами північних язичницьких богів, елементи фольклору в фентезі та ін. У тому числі і термін «інтернет-троль». Чи радіє міністр, що існує така популярна версія норвезької культури, чи їй сумно, що ці посилання неглибокі і не завжди узгоджуються з вихідним матеріалом?

Наша загальна мета це просування норвезької культури в усьому світі. Частина цього полягає в тому, щоб побачити, як норвезькі культурні традиції інтерпретуються новими і несподіваними способами, іноді й не дуже приємними. Така є природа культури й активне її використання. Також це є частиною свободи слова. З цієї точки зору, переосмислення норвезької культури в поп-культурі – або в інших контекстах – є ознакою живої культури і результатом художньої свободи, і це саме те, чого ми бажаємо.

В умовах війни в Україні, чи бере участь Норвегія у порятунку культурних цінностей від знищення чи розграбування російськими військовими? В умовах великої кількості українських біженців, чи має Норвегія плани щодо культурної інтеграції українців у норвезьке суспільство? У такому випадку, чи обмінювалася влада в Осло досвідом з Варшавою після початку широкомасштабного нападу росії?

Що стосується збереження культурної спадщини України  в часи війни, Норвегія допомагає українській стороні фінансово, через різні фонди та гранти, зокрема, й через UNESCO.

Якщо ж говорити про підтримку українських біженців, хочу зазначити, що буквально в перші дні після 24 лютого минулого року весь норвезький культурний, мистецький та спортивний сектор готовий був допомагати українцям: прості люди готові були приймати у себе вдома, підтримувати українців, які тікали від війни. На той час, коли до Норвегії стали приїзджати перші українці, у Польщі їх було вже тисячі. Тож, звісно, наші колеги з Польщі мали вже більший досвід із прийому та облаштування великої кількості біжінців. У травні минулого року я була у Варшаві, знайомилася з польським досвідом, спілкувалася з українцями, які були тоді в Польщі.

На разі в Норвегії перебуває близько 40 тисяч українців. Хочу сказати, що за потреби Норвегія готова прийняти й більше. 

Наш уряд розробив програму, яка сприяє швидкій інтеграції українців у норвезьке суспільство через вивчення мови та традицій Норвегії. Спілкуючись із українцями, які нині вимушено перебувають у Норвегії, я була вражена, наскільки це сильні духом,  цілеспрямовані, відкриті та душевні люди. Вони добре самоорганізуються, гуртуються. Вони мають добру освіту, намагаються якомога швидше опанувати норвезьку, знайти роботу та бути корисними суспільству, яке їх прийняло. Водночас українці прагнуть не забувати свої національні традиції, цікаво розказують про них норвежцям. Це вражає та викликає повагу.

Хотілося б поставити ще кілька питань, які стосуються безпосередньо України. Чи можливо, на думку пані міністра, в умовах війни зберігати незалежність медіа та інформації? Як тримати баланс між відкритим та неупередженим розповсюдженням соціально значущої інформації та цензурою обумовленою війною? Чи має в часи війни держава монополізувати інфопростір?

Свобода слова є важливою. І це для нас є беззаперечним. Журналісти повинні мати свободу донесення інформації. Ніхто й ніщо не можуть обмежувати цю свободу.

Ми знаємо, що надійні та незалежні засоби масової інформації є життєво важливими для демократії, сталого розвитку та миру. 

Натомість ми бачимо, що свобода вираження поглядів і свобода преси знаходяться під тиском у багатьох країнах. Згідно з останнім звітом «Репортерів без кордонів», ситуація дуже погана в рекордній кількості країн (28). 

Міжнародна робота із захисту журналістів і вільних ЗМІ зараз є важливішої, ніж раніше. Тому через ЮНЕСКО, яке має мандат ООН, Норвегія підтримує глобальні зусилля щодо свободи вираження поглядів та розвитку засобів масової інформації, художньої свободи та культурної спадщини. Серед іншого, ЮНЕСКО проводить важливу роботу для свободи преси в Україні та підтримує створення центрів солідарності для журналістів у різних частинах країни (у співпраці з Національною спілкою журналістів України). Норвезька асоціація журналістів у співпраці з Європейською федерацією журналістів також займається захистом журналістів в Україні. А Норвезький інститут журналістики провів навчання для журналістів в Україні (щодо репортажів з використанням мобільних телефонів). 

Норвегія вже пережила медійну трансформацію. Україна тільки йде цим шляхом: удосконалюється законодавство, ЗМІ прагнуть здобути незалежність. Чи могла б пані міністр поділитися досвідом Норвегії в цьому питанні? Яким має бути медійне законодавство, щоб воно відповідало європейським стандартам?  

Основною метою норвезької медіаполітики є забезпечення свободи слова та плюралізму ЗМІ. Відповідно до Конституції Норвегії, уряд сприяє та просуває відкритий та освічений публічний дискурс, як офлайн, так і онлайн. 

Свобода ЗМІ та різноманітність засобів масової інформації забезпечуються національними нормами та державним фінансуванням для просування високоякісних засобів масової інформації по всій Норвегії.

У 2020 році набув чинності новий закон, що стосується редакційної незалежності та відповідальності журналістських медіа, контрольованих редакторами (The Media Liability Act). Його метою є сприяння відкритим та інформованим публічним дебатам шляхом забезпечення редакційної незалежності в управлінні підтримкою ЗМІ. Норвезьке управління з питань ЗМІ, яке є регулюючим органом, що діє при Міністерстві культури, відстежує та регулярно звітує про різноманітність у власності, різноманітність медіа-контенту та різноманітність у використанні засобів масової інформації.

Розмовляв Володимир Буга

 

Źródło: niezalezna.pl