Український Херсон, життя в підпіллі з вірою на звільнення

Херсон став єдиним обласним центром України, який вдалося захопити росіянам, вже більше півроку живе в окупації та сподівається на звільнення та повернення до української родини. Власне, тут і нині триває українське життя. Потаємне, в підпіллі. 

ttps://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA/

Кореспонденту Niezalezna.pl вдалося поспілкуватися з херсонцями, яким вдалося буквально вислизнути з окупованого міста та з тими, хто і нині лишається там. Звісно ж, з міркувань безпеки ми змінили імена героїв. 

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

"У перші дні, коли "руські" заходили колонами в місто, було і страшно, як ніколи, і в одночас була надія, що ми їх швидко поженемо. Ви ж бачили, як херсонці попервах виходили на мирні акції, навіть погрожували озброєним військовим. Та й вони поводили себе на початках доволі толерантно. А потім все сильніше стали закручувати гайки. Мій чоловік та наш кум змушені були сховатися в далекому селі аби їх не схопили та не потягли воювати. Ми з донькою лишилися в місті. Намагалися не виходити без зайвої потреби в місто. Хіба що дуже швидко - до магазину та аптеки - купити ліки хворій сусідці. У першій місяць окупації ще можливо було купити ліки. Потім з цим ставало все складніше. Ліки здорожчали космічно. А деяких просто не було в продажу",

- розповідає Еліна. Жінці вдалося виїхати з міста на підконтрольну Україні територію. Хоча дорога у невідомість і лякала Еліну, вона все ж таки зважилася.

"Вирішили їхати, бо окупанти почали звірствуівати. Ходили по квартирах, закликали до співпраці. У разі відмови лякали тюрмою та тортурами. Та найбільше я боялася, що відберуть та доправлять до росії доньку. Тому поїхали. Перед тим набіло вичистили все зі своїх смартфонів. Шкода, бо там стільки фотографій з минулого життя. Але.. Аби не дати жодного приводу. Проінструктувала доньку, як їй поводитися на блокпостах. Слава Богу, після кілька днів поневірянь, виїхали на українську територію. Добрі люди допомогли дістатися Кривого Рогу, де нас прихистили. Але ж чоловік і досі там. Що з ним ми не знаємо, адже зв'язку з ним немає вже десь місяці два",

 - каже жінка.

Ще з однією мешканкою Херсону Катериною вдалося поспілкуватися за посередництва її доньки, бо жінка й досі в окупації. 

"Ми тут всі чекаємо на прихід Збройних сил України (далі ЗСУ. Прим.авт). На росії чомусь думали, що Херсон налаштований проросійськи та що їх тут квітами стрічатимуть. Та ні! Херсон був і є українським містом. Не тільки за розташуванням, але й з духом. Тридцять років тому, коли Україна здобула незалежність, херсонці сприйняли це. І всі ці роки ми жили з любов'ю до України та в повазі до всіх національностей, які населяють Україну та Херсон. Так, у місті розмовляли частіше або російською мовою, або південно-українською говіркою. Тож ніяких утисків російськомовних в місті ніколи не було. До 24 лютого я й сама говорила російською і жодного разу немала через це проблем. А от після окупації з рідними спілкуюся тільки українською. Це вже моя громадянська позиція",

- розповідає Катерина.

Її донька додає: виходити на зв'язок та спілкуватися з матір'ю стає дедалі важче. От і нам аби отримати відповіді Катерини з окупованого Херсону довелося чекати певний час. Та донька стверджує, інформація з України просочується в місто. Там знають і про контрнаступ, і про те, що Україна обов'язково поверне Херсон. На цій хвилі у місті все активніше діє місцеве підпілля. Тож окупантам варто ходити по вуличках Херсону, озираючись.

Центр російського Півдня?

Чому саме Херсон російські війська захопили майже одразу після початку повномасштабної війни?  Відповідь очевидна - місто розташоване поблизу анексованого ще в 2014 році Криму. І з нього відкриваються чудові перспективи наступу на Миколаїв та Одесу з одного боку, та на Запоріжжя та Маріуполь - з іншого. Але для росіян значення Херсону не тільки в цьому.  Його історія дуже гарно вписується в імперську парадигму. Особливо ця тема стала для них актуальна після утворення так званої Новоросії у межах захоплених територій Донецької та Луганської областей України.

Адже одним із засновників міста вважається князь Григорій Потьомкін-Таврійський, поплічник та фаворит імператриці Катерини II, яка наказала зруйнувати Запорізьку Січ у 1775 році. Керівником будівництва фортеці був двоюрідний дід Олександра Пушкіна Іван Ганнібал. Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв'язків Російської імперії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.

Політолог Валентин Войтків вважає, що Херсон має подвійне значення – і військове, і символічне. Втративши його, росія матиме дуже скромні здобутки у ході своєї «спеціальної військової операції». А на тлі вкрай успішного контрнаступу ЗСУ у Харківській області може виникнути питання «а що далі?». З-під Києва втікли, з Харківської області вибили, Херсон втратили. 

"Для багатьох росіян стане зрозуміло, що ця війна обертається для них великими втратами, натомість здобутків жодних. Це може похитнути легітимність режиму Путіна і спричинити заворушення всередині країни. Військова поразка дуже часто в історії Росії ставала причиною політичного краху. Не виключено, що це станеться і у XXI столітті.
Тому, справді, битва за Херсон може стати вирішальною у цій війні і запустити незворотні процеси у самій Росії, наслідком яких стане нова система світової та європейської безпеки",

- вважає Валентин Войтків.

Контрнаступ ЗСУ, медійний ракурс

Медіаексперт Тетяна Лупова, аналізуючи медійну складову недавнього успішного контрнаступу ЗСУ, каже, про його перебіг  українські ЗМІ повідомляли доволі стримано. Покликаючись зазвичай лише на публічну інформацію від Генштабу, оскільки висвітлювати контрнаступальні дії військове керівництво суворо заборонило задля успішної реалізації стратегічного задуму.

"Завдяки цьому, в серпні, усі погляди були прикуті до Херсонського напрямку та очікування активних бойових дій саме на Півдні України. Наступ і справді почався, проте як виявилось, не зовсім там. Як з’ясувалося потім, інформація про Херсон була лише маневром Генштабу, оскільки справжній наступ проходив не на Півдні України, а саме на її Сході, у Харківській області. Як наслідок - звільнення майже всієї області",

- розповідає експерт. 

Що ж стосується іноземних ЗМІ, то вони, на думку Тетяни Лупової  повідомляли про успіхи України в форматі «стриманого оптимізму». 

"Так, до прикладу, Блумберг у своїх матеріалах публікував інформацію про успіхи ЗСУ на Харківському напрямку досить обережно. Акцентуючи особливу увагу саме на втратах армії рф та критичному емоційно-психологічному стані російських окупантів", - вважає Лупова.

Успішні контрнаступальні дії української армії додають стриманого оптимізму щодо повернення Херсону до України. Хоча треба розуміти -  звільнення міста - це надскладна військова операція. Тож зайняти вона може доволі багато часу. Або ж росіяни, зрозумівши всю бесперспективність свого перебування в Херсоні, залишать місто.

Володимир Буга, український журналіст, багаторічний кореспондент „Gazeta Polska Codziennie” в Україні, поет-пісняр.

 



Źródło: niezalezna.pl

 

Володимир Буга,Wołodymyr Buha
Wczytuję ocenę...
Wczytuję komentarze...
Zobacz więcej
Niezależna TOP 10
Wideo