Голод в Африці і посилення нелегальної міграції. Продовольча криза, спричинена війною в Україні

Кореспондент Niezalezna.pl в Україні поспілкувався з експертами аби зрозуміти, на що чекати світу з огляду його залежності від продуктів з України.

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

За словами Надзвичайного та Повноважного посла України в Японії, Заслуженого економіста України, доктора фізико-математичних наук Сергія Корсунського, атака росії суттєво змінила світові ланцюги поставок продовольства. Відновити їх швидко в повному обсязі буде вкрай важко, а дефіцит продукції, яку Україна не зможе поставити на світовий ринок, провокує ланцюгову реакцію: розвинені країни нарощують свої запаси, багато країн обмежують торгівлю на тлі невизначеності. В результаті ціни ростуть ще більше і зростає ризик голоду в бідніших країнах.

"До війни Україна щомісяця експортувала 5-6 млн тонн сільськогосподарської продукції; 90% з цього обсягу було експортовано з морських портів у Чорному та Азовському морях. Війна торкнулася близько 25% світової торгівлі зерновими та спричинила зростання світових цін, продовольчу інфляцію та зменшення доступу до продовольства в країнах, які імпортують продовольство з України. Зокрема, це пшениця та соняшникова олія. Після масштабної військової агресії росії традиційні логістичні ланцюжки були розірвані. І хоч Україна вже скоригувала нові логістичні маршрути постачання зерна на світовий ринок вантажними автомобілями, залізничним та річковим транспортом, говорити про повне відновлення експорту поки що зарано"

 - зазначає дипломат.  

Доктор технічних наук, професор, перший проректор Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" Артем Павличенко, каже, що десятки держав починають обмежувати імпорт пшениці, олії, борошна, цукру, м’яса та інших видів продовольства через війну в Україні.

"При цьому, Україна майже єдина країна, яка здатна забезпечувати експорт продовольчих товарів в запланованих масштабах, але не може це зробити через блокування морського та сухопутного експорту. Ситуація може змінитися після деблокади українських портів", - підкреслює науковець.

Економічний експерт Михайло Крапивко вважає, що продовольча криза у світі вже є, та Україна значно зменьшувала її негативний вплив завдяки зерновим та курятині. Так, частка українських основних товарів у загальному обсязі імпорту країн, за даними ITC (https://intracen.org/), у 2020 та 2021 роках становила:

Адже 
- Пшениця: Єгипет - 26%; Індонезія - 27%, Туреччина - 18%, Пакистан - 46%, Марокко - 15%, Бангладеш -23%, Лівія - 44%, Туніс - 42%, Ефіопія - 26%, Ліван - 80%, Ємен - 22%, Ізраїль - 20%.
- Кукурудза: ЄС - 27 - 32%, Китай - 55%, Єгипет - 26%, Туреччина - 32%.
- Соняшникова олія: ЄС - 27 - 62%, Китай - 59%, Індія - 75%, Туреччина - 5%, Ірак - 74%.

Водночас, експерти наводять і такі дані: минулого року Україна мала рекордний урожай зернових, зібравши 107 млн тонн. У 2021 році вона експортувала до світу продовольчих товарів на загальну суму майже $28 млрд, у тому числі $7,4 млрд до ЄС. У середньому щорічно з України вивозилося 50 млн тонн сільськогосподарської продукції. У рекордні роки цей показник досягав навіть 65 млн тонн. 

Тож відсутність постачання цієї продукції буде мати суттєвий вплив.

"Очікується загострення та розгортання воєнних конфліктів в Африці та посилення еміграції в Європу та Америку, в тому числі нелегальної еміграції, що в свою чергу, дестабілізує суспільство в цих регіонах" - стверджує Михайло Крапивко.

А от Європі, на думку економіста, продовольча криза криза не загрожує. 

"Європейські країни навіть обмежують та субсідують виробництво овочей фруктів та деяких культур зернових. Європа може відчути хіба що нестачу соняшникової олії  горіхів та меду"

 - наголошує експерт.

Українські аграрії збирають новий урожай під обстрілами на замінованих полях

Аби зберегти врожай 2022 року українські селяни у прифронтовій Дніпропетровській області змушені працювати навіть під обстрілами та водити свої комбайни по замінованих полях.

Попри це, за словами голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації Валентина Резніченко, аграрії регіону зібрали вже перший мільйон тонн зерна. Та накосили 833 тисячі тонн пшениці та 364 тисячі тонн ячменю.  
 
"На жаль, маємо поля, з яких урожай зібрати не зможемо. Понад 12 тисяч гектарів "засіяні" ворожими боєприпасами. Ще понад 400 гектарів посівів згоріли через ворожі обстріли. Проте аграрії кажуть, що ворог їх не залякає. Продовжують косовицю і тримають свій фронт. Вони певні, що будемо з хлібом. Врожай прогнозують у понад 3 мільйони тонн зерна. Області цього з надлишком"

 - запевняє Валентин Резніченко. 

Його колега з глибоко тилового регіону, голова Чернівецької обласної державної адміністрації - начальник обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк каже, що в області лише зараз почали збір ранніх зернових та за сприятливих погодних умов, планують намолотити 590 тис. тонн зернових та зернобобових культур, у тому числі близько 160 тис. тонн пшениці та до 350 тис. тонн кукурудзи на зерно, 150 тис. тонн сої, 56 тис. тонн соняшнику; 25 тис. тонн ріпаку. А ще - накопати 83 тис. тонн цукрових буряків і 620 тис. тонн – картоплі та зібрати 220 тис. тонн овочевих культур. 

"Чернівецька область забезпечена продовольством у достатній кількості. Та за потреби маємо можливість імпортувати овочі з Польщі, Румунії. Така сама ситуація з олійними культурами"

 - запевняє очільник області.

Він додає, що найбільше область виробляє продукції садівництва та м’яса індиків. Валове виробництво яблук складає від 800 тисяч до 1 млн тонн на рік. Середньорічне поголів’я індиків у межах 800-900 тисяч голів. Цю продукцію область поставляє в різні регіони як на внутрішній ринок так і на експорт.

Що буде з цінами на продовольство?

Експерти, з якими поспілкувався кореспондент Niezalezna.pl в Україні сходяться у думці, що з огляду на воєнні дії на території України кількість посівних площ скоротиться на 30-50 відсотків. Ураховуючи необхідність розмінування полів, врожай буде значно меньшим та дорогим. 

"Можемо прогнозувати значне здорожчання аграрної сировини та продукції на наступний рік"

- попережає Михайло Крапивко.

Довідка

За даними FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — міжнародна організація під патронатом ООН), iндекс цін на зернові у травні 2022 року в середньому склав 173,4 пункту, що на 3,7 пункту (+2,2 %) більше, ніж у квітні, і на цілих 39,7 пункту (+29,7%) вище за значення травня 2021 року. 

Міжнародні ціни на пшеницю виросли четвертий місяць поспіль, піднявшись у травні на 5,6%, до середнього показника на +56,2% порівняно з минулорічним значенням.