Киянка Ліна Кущ: "Уламки ракети впали за 300 м від мого будинку"

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

Спеціальний коресподент Niezalezna.pl в Україні поговорив із киянами, які пережили черговий напад російських терористів. 

Уламки однієї з росіським ракет упали метрів за 300 від будинку нашої колеги, першого секретаря Національної спілки журналістів України Ліни Кущ. За її словами, під час повітряної тривоги вони ховалася в коридорі власної квартири, бо бігти до укриття вже не було часу.

- Було чутний сильний свист надворі. Аж раптом вибуховою хвилею відкрило вікно нашої квартири. Дуже голосно було. Та ми знали, що працює українська ППО, якій ми дуже віримо. Наранок, після відбою тривоги, я вийшла на вулицю, обійшла район, де мешкаю. Майже всі будинки зазнали якихось пошкоджень - у багатьох вибито вікна, десь облетіли частинки фасадів, десь не витримали сходи чи балкони. Скажу відверто, це нагадало мені прифронтові міста, де я часто буваю у відрядженнях: Херсон, Миколаїв... 

Постраждали й бізнеси, що розташовані на перших поверхах житлових будинків. Але як не дивно, вони працюють. От, приміром, кав'ярня. Вони заліпили верхню, вибиту частину вікна та приймають відвідувачів. У кав'ярні повно людей, які чекають на смачні напої, що їх робить бариста. Поруч відкрито відділення Нової пошти (поштовий оператор). Людям видають посилки. Комунальні служби, енергетики та рятувальники відрання працюють на місці падіння уламків, аби розчистити завали, вивільнити для руху досить-таки жваву автомобільну дорогу, що проходить тут і убезпечити мешканців району. Самі ж кияни, з якими я спілкувалася тут, кажуть, що для них це була одна з найстрашніших ночей від 24 лютого 2022 року. Попри це люди не втрачають оптимізму, вірять українським військовим та вірять у перемогу України.

Киянка Марина Пономарьова:

- Я живу в Оболонському районі. Тривогу не почула, бо міцно спала. Але прокинулася о 5 ранку від того, що піді мною підскочило ліжко. У ці ж секунди почула дуже гучні вибухи. Тому відразу пішла у ванну кімнату - це єдине місце у моїй квартирі, де можна сховатися між двома стінами. Звідти теж чула вибухи. 

У нас є робочий чат. Колеги, які живуть у різних районах Києва, одразу почали писати, що в них теж дуже дуже гучно. Хтось писав, що чує свист від ракет. Із моніторингових джерел стало відомо, що столицю обстрілюють балістикою. Пізніше дізналася, що одні з уламків ракет впали у Подільському районі. Це неподалік від моєї роботи.

Тетяна Лупова мешкає в передмісті Києва, але й там було чутно, як українські сили ППО нищать ракети з росії.

- Після першого вибуху побігла забрати собаку з вольєра, щоб їй не так страшно було самій. Раніше ми не особливо звертали увагу на те що тваринки теж бояться. Ні ну звичайно бачили, що бояться, ну так всім страшно. А потім собака перестала їсти, стала сумна, ветеринар сказав, що в неї стрес від вибухів. Довелося лікувати. То тепер ми її заводимо в хату, коли дуже голосно.

Відкрила вольєр і кажу їй: пішли в хату. Вона довольна підстрибує поруч. Аж ось яяяяк гупне! Я кричу: бігом! Вона зривається з місця і за три стрибки вже під дверима, добігла і я, залетіли в будинок, зачинили двері. 

Собака спочатку лізла обійматися до всіх по черзі. А потім пішла і вляглася на диван. Взагалі то вона зазвичай спочатку питає дозволу, чи можна їй на ліжко, але тут вона вирішила знехтувати цими маленькими умовностями. 

Хвилин 40 канонади я витримала стійко. Хоча після останнього прильоту в кінець вулиці я реагую на все не дуже. 

Розмовляв Володимир БугаВолодимир Буга, український журналіст, багаторічний кореспондент „Gazeta Polska Codziennie” в Україні, поет-пісняр.

 

Źródło: Niezalezna.pl

#Ukraina