Від початку широкомасштабної військової агресії в Україні академічна спільнота Польщі дуже потужно допомагає українським науковцям, викладачам та студентам. Польські університети витрачають навіть свої (а не лише державні кошти) для того аби підтримати вимушених переселенців з України.
За даними Міністерства освіти та науки України, з 24 лютого 2022 росія знищила більше 200 закладів освіти в Україні. Понад 2000 зазнали пошкодження. Актуальна інформація про злочини росії проти української освіти дивіться тут: saveschools.in.ua.
ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu
Про новий досвід співпраці польських та українських закладів вищої освіти кореспондент Niezalezna.pl поспілкувався з представниками університетів сусідних країн та експертами освітньої галузі.
Відомий в Україні телеведучий, співзасновник комунікаційного агентства “pedan|buro”, лідер спортивного руху “Junior” Олександр Педан до війни разом із командою свого комунікаційного агентства “pedan|buro” побував зі зйомками освітнього тревел-проекту “УніверCheck” у десяти українських містах. Серед них - окупований сьогодні Маріуполь, неодноразово постраждалі від обстрілів Харків, Суми, Одеса та інші. За його словами, до війни місією проекту була популяризація українських вишів, з війною ця місія посилилася в рази. Ведучий переконаний, Україні сьогодні, як ніколи, потрібна освічена еліта, тож він закликає молодь вступати вдома. Тим паче, всі університети працюють, навіть маріупольські, які евакуювалися на підконтрольні Україні території.
- Я особисто переконався у якості навчання українських вищих навчальних закладів. І дуже би хотів, аби молодь зробила вибір на користь нашої країни. Наші виші справді дуже гідні. Чого вартий Сумський державний університет. Цей виш серед кращих українських університетів, а в 2021 році навіть очолив рейтинг. Тут дуже прогресивний підхід до навчання - VR-лабораторії, вебінарстудія, медіастудія для студентів-журналістів
- пригадує Олександр Педан.
Приємно потішив його і “Київський політехнічний інститут” - один із кращих технічних вишів України. КПІ готує потужних ІТ-спеціалістів. Для цього є відповідна технічна база та кваліфіковані викладачі. А кампус університету, за словами автора та ведучого освітнього тревел-проекту, нагадує кампуси з американських фільмів.
"Вінницький аграрний університет дуже сильний. Попри вузьке спрямування, тут є багато прикладних спеціальностей. І дуже багато місця для практики - поля, лабораторії, зимовий сад. Заклад має потужну міжнародну співпрацю, студенти можуть проходити практику за кордоном, презентувати там свої стартапи", - додає Педан.
У “pedan|buro” розповідають про студентку з Вінниці (14 липня росія підступно обстріляла центр цього міста, загинуло більше 23 людей, серед них - діти. - Прим. автора), яка, навчаючись у рідному місті на останніх курсах університету, вже працює в сучасній компанії на кшталт Google, тільки аграрній.
- А студенти “Львівської політехніки” під час навчання мають змогу співпрацювати зі світовими компаніями і фактично по закінченні вже отримують роботу. Більше того, запит від IT-компаній перевищує пропозицію, яку надають наші університети. Це свідчить про високий рівень української освіти
- додають у “pedan|buro”.
Іноземці обирають українську освіту
Високий рівень підготовки фахівців у закладах вищої освіти України підтверджує й міжнародна спільнота: українські університети, інститути та академії неодноразово потрапляли до ТОП кращих у Європі та світі. Іноземні абітурієнти все частіше обирають саме українську освіту. Так, за словами Директора Українського державного центру міжнародної освіти Олени Шаповалової, на початку широкої військової агресії росії, в Україні навчалося понад 75000 іноземних студентів зі 155 країн світу. Зокрема в Харкові – близько 20000, Києві – 17000, у місті Суми – близько 3000.
"Але на жаль, іноземні студенти так само, як і ми, українці, стикнулися з жахом війни. Деякі з них потрапили під окупацію, їм довелося пішки йти 13 кілометрів на підконтрольну Україні територію адже не захотіли залишатися під окупантом. Є серед іноземних студентів і загиблі. Зокрема, індійський студент Навін Шекараппа загинув у Харкові вранці в черзі в магазин від уламка російської ракети, його тіло батьки заповіли для медичних досліджень. Він мріяв стати лікарем, але, на жаль, його життя обірвалося. Його батько сказав: "Мій син не зміг послужити медичній галузі, тому нехай його тіло послужить медичній галузі країни", - розповідає Олена Шаповалова.
За її словами, Росія не тільки фізично вбиває українців та громадян інших країн, що опинилися підчас війни в Україні, а й веде активну проводить кампанію по залученню наших іноземних студентів на навчання в російські заклади освіти. Наприклад, іноземні студенти, які навчалися в Харкові та Сумах, масово отримували смс-повідомлення з пропозицією виїхати на навчання до росії. Олена Шаповалова наголошує: світяни намагаються протистояти цьому разом із Міністерством закордонних справ України та її дипломатичними установами.
Парадокс війни
Попри воєнний стан, численні тривоги та постійну небезпеку, освітній процес у закладах вищої освіти України триває. З міркувань безпеки лекції та семінари проводяться онлайн.
"Ще за часів пандемії університет питому частину своїх програм перевів в онлайн режим. У нинішніх умовах такий формат навчання дозволяє забезпечити безпеку викладачів та студентів, які залишилися в місті або в межах України. Так само навчаються і студенти, котрі через війну змушені були виїхати до інших країн, але продовжують своє навчання. Дякуючи нашим партнерам з Microsoft, Google та іншим, студенти та викладачі можуть користуватися освітніми платформами безкоштовно. Так само як все більше закордонних освітніх центрів відкривають для українських студентів вільний доступ до своїх освітніх програм", - розповідає ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», кандидат технічних наук, професор Олександр Азюковський. За його словами, вже з перших часів військової агресії Росії проти Україні, в університеті відчули небувалу підтримку колег із європейських закладів вищої освіті.
"Це проявлялося навіть у дрібничках, як от, коли ми зв'язувалися з нашими партнерами через Zoom вони чули у нас сигнал сирени і буквально вмовляли нас перервати розмову та йти в укриття. А ще наші європейські колеги, партнери, друзі приймають наших студентів та викладачів, які були змушені покинути Україну. Так наші друзі та партнери з Вищої Банківської Школи у Вроцлаві, Університету Марії-Кюрі Склодовської з Любліна, Університету Вітовта Великого (Каунас, Литва), Вільнюського технічного університету ім. Гедимінаса (Литва), Тартуського університету (Тарту, Естонія), Університету Ройтлінгена (Ройтлінген, ФРН), Університет Есслінгену (Есслінген, ФРН) та Університет Кансай (Осака, Японія) дуже потужно підтримують наших студентів та викладачів, надаючи їм житло, стипендії на навчання, а подеколи ї забезпечують безкоштовним харчуванням. Причому роблять це з власної ініціативи і часто коштом самих університетів", - зауважив Олександр Азюковський.
Ректор підкреслив, що після 24 лютого суттєво збільшилася і грантова підтримка здобувачів вищої освіти, молодих вчених, викладачів українських вишів.
"Якщо раніше, будемо відверті, чимало грантових коштів йшло на російську вищу освіту, то війна змінила цей тренд. Тепер міжнародні освітні програми, фонди підтримки вищої освіти мають за приорітет Україну. Наших студентів частіше стали запрошувати в програми академічної мобільності, частіше надають їм гранти на навчання за кордоном", - зазначає ректор. За його словами, війна, як це не парадоксально звучить, відкрила ще більше можливостей для української молоді, яка прагне стати частиною Європи та світу.
"При цьому колеги з європейських університетів приємно вражені рівнем освітньої підготовки наших студентів. Ми ж радіємо, що наші викладачі готують спеціалістів високого гатунку, які, я певен, будуть конкурентними на світовому ринку праці", - зауважив ректор "Дніпровської політехніки". Олександра Азюковського тішить і той факт, що відносно небагато студентів, які виїхали закордон, залишилися там і не планують повертатися. Інші ж мають намір неодміно повернутися до України.
Плідно співпрацює із польськими та литовськими закладами вищої освіти і Дніпропетровській державний університет внутрішніх справ.
За словами ректора, полковника поліції, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, доцента Андрія Фоменка, студенти університету мають змогу на безоплатній основі пройти навчання протягом одного або двох семестрів в Університеті Вітаутаса Великого (Литва) та Університеті Яна Кохановского (Польща).
"Участь у подібних міжнародних освітніх програмах дозволяє здобувачам вищої освіти не лише отримати якісну освіту за кордоном, а й розширити свої знання з європейської культури в цілому, відчути себе повноцінним громадянином Європи", - вважає Андрій Фоменко.
Він розказав кореспонденту Niezalezna.pl в Україні, що після 24 лютого відбулися суттєві зміни щодо співпраці з цими європейськими закладами вищої освіти. Так, університетом Яна Кохановського (Польща) у рамках програми академічної мобільності Еrasmus + було запропоновано студентам, які виявили бажання навчатися у них, стипендію 2000 євро. А викладачам в рамках академічної мобільності - проходити стажування.
"Наші колеги подбали про фінансове забезпечення: помешкання в хостелі в місті програми перебування, триразове харчування, часткове повернення коштів на проїзд, допомога в отриманні безкоштовної візи на період участі в програмі", - підкреслив ректор університету внутрішніх справ. За його словами, це суттєва допомога європейських друзів, адже із 1665 здобувачів вищої освіти, які, станом на 24 лютого навчалися в університеті внутрішніх справ, 131 людина наразі тимчасово переміщена та продовжує навчання дистанційно. З них найбільше - у Польщі (45), Німеччини (27) та Чехії (9).
Керівники українських закладів вищої освіти та незалежні експерти освітянської галузі, з якими поспілкувався кореспондент Niezalezna.pl, одностайні в думці, що Україна, її наука та освіта вистоять попри всі жахи війни, збережуть свій науковий, дослідницький потенціал та креативність при підготовці фахівців для усіх галузей економіки України.
"Ми не маємо права зупинятися наш рух адже нам ще - відновлювати країну, робити її комфортної для життя, сильною та незалежною", - підсумовує ректор Азюковський.
Європа не забирає українські "мізки"
Науковий співробітник Фундації польських ректорів, Уповноважена ректора з питань співпраці з українськими університетами Варшавського економічного університету SGH Ірина Дегтярьова, розповіла, якою бачиться ситуація з Польщі:
- Після початку війни все польське суспільство одразу долучилося до діяльності з надання гуманітарної, соціальної та академічної допомоги, але також рішуче засудило агресію Російської Федерації проти України. Університети зробили доступними свої гуртожитки, пропонували психологічну підтримку та мовні курси для громадян України, навіть тих, хто не належить до академічного світу. Також до кампаній допомоги долучалися польські студенти, докторанти та працівники закладів освіти. Наприклад, Варшавська школа економіки в перші і страшні дні війни активно долучилася до акції перевезення українських громадян з польсько-українського кордону, вміщувала в своїх гуртожитках близько 250 осіб з України, переважно матерів з дітьми.
Протягом цих 5 місяців університет започаткував різноманітні заходи, спрямовані на активізацію людей з України на ринку праці, культурну, інтеграційну, гуманітарну, а й академічну діяльність (спеціальна серія вебінарів «Бесіди про Україну за другою кавою», «Диктант українською мовою», відкриті лекції професорів з України, польсько-українські дискусійні панелі тощо).
Крім того, польські університети дали змогу продовжити навчання студентів та докторантів, а також проведення наукових досліджень для науковців; запропонували короткострокові форми працевлаштування викладачів, у тому числі в межах власних бюджетів. На кожному сайті університету створено вкладку, присвячену допоміжним засобам для України, в тому числі і українською мовою. Витрати, понесені польськими університетами на допомогу з власних ресурсів, сягають десятків мільйонів злотих.
Національне агентство академічних обмінів започаткувало конкурс «Солідарність з Україною», який підтримав багатьох студентів та докторантів з України. Національний науковий центр, Національний центр досліджень і розробок та Польська академія наук також започаткували свої грантові програми.
І що найважливіше, польська академічна спільнота наголошує, що діяльність з надання допомоги не є відтоком мізків, вони короткострокові і заздалегідь припускають повернення до рідних університетів. На даний момент ми вже спостерігаємо перехід до нового етапу розвитку співпраці – більшої кількості заходів за рекламними угодами, спільної діяльності в дидактиці та науці, з метою спільного сприяння реконструкції системи вищої освіти і науки України сьогодні.