ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu
"Rosyjscy agenci lądują w różnych miejscach i instytucjach, dlatego musimy połączyć swoje starania w zwalczaniu korupcji, zapewniając walkę wszystkich instytucji przeciwko temu zjawisku – powiedziała portalowi Niezalezna.pl prezydent Mołdawii Maia Sandu.
Niezalezna.pl поговорила про останні шпигунські скандали в Молдові та про російських агентів у країні з колишнім представником Молдови в НАТО Радою Бурдужею.
- Раду, як би Ви могли прокоментувати інформацію про шпигунів у Молдові. Як таке, в принципі, можливе?
- Наявність шпигунів у будь-якій державі – не рідкість. Держави, особливо ті, які розташовані у стратегічно важливих регіонах чи відрізняються політичною нестабільністю, можуть бути об'єктами інтересу іноземних спецслужб. Про це можна судити навіть з подій в Україні. З початком війни у лютому 2022 року, та й до цього, було виявлено велику кількість шпигунів.
Очевидно, що посольства Російської Федерації не лише в Україні, Молдові, а й в інших країнах відіграють найважливішу роль у збиранні та передачі інформації до Кремля. Минулими роками ми стали свідками висилки багатьох російських дипломатів як з Кишинева, а й інших столиць, як-от Відень, Берлін, Вашингтон, Бухарест. У випадку з Молдовою її геополітичне становище між Росією та Заходом робить її цікавою для різних спецслужб. Вербування агентів, швидше за все, відбувається класичними методами – шантаж, підкуп, ідеологічний вплив.
Це свідчить про кілька дуже важливих речей. Насамперед велика кількість викритих російських дипломатів вказує на те, що вони діють у великій кількості. Отже, останнім часом Росія спрямовує до цієї сфери величезні людські та фінансові ресурси. По-друге, ми можемо зробити висновок, що боротьба зі шпигунством є пріоритетом для демократичних держав. Велика кількість викриттів означає, що держави, у тому числі Республіка Молдова, приділяють цій сфері особливу увагу. Нарешті, той факт, що російських шпигунів розкривається дедалі більше, означає, що їхня професійна підготовка залишає бажати кращого. Якщо ви подивитеся на фотографії, опубліковані Молдавською Службою Інформації та Безпеки, то побачите, як співробітник російського посольства ходить вулицями разом з людиною, підозрюваною в шпигунстві, і спілкується з ним через телефонний додаток. Такі речі неприйнятні та свідчать про відсутність професіоналізму.
- За Вашими оцінками, скільки ще агентів Кремля працюють у владних структурах Молдови?
- Неможливо точно оцінити кількість агентів без доступу до розвідувальної інформації. Однак, враховуючи історичні зв'язки Молдови з Росією, а також поточні геополітичні інтереси, можна припустити, що в деяких владних структурах все ще можуть бути особи, лояльні до Кремля. Це можуть бути як активні агенти, так і люди, які діють з ідеологічних чи економічних причин.
Потрібно розуміти, що в Республіці Молдова з моменту здобуття незалежності 35-45% населення голосують за проросійські партії. Відповідно, прийшовши до влади, Російська Федерація отримує можливість впроваджувати своїх людей, просувати їх на посади з доступом до секретних даних та вербувати шпигунів.
Найсвіжіший приклад - 2019 рік, коли після парламентських виборів до Республіки Молдова прибув усім відомий Дмитро Козак, щоб сприяти формуванню правлячої коаліції. Після візиту Козака за підтримки деяких західних партнерів політичний блок ACUM, що складається з Партії Дії та Солідарності (нинішньої правлячої партії) та Платформи Гідності та Правди, двох проєвропейських партій створив абсолютно неприродну формальну коаліцію в парламенті з Партією Соціалістів, яка є проросійською партією. Парадокс полягав у тому, що в уряді, сформованому та очолюваному Майєю Санду, керівництво Міністерством оборони, Міністерством закордонних справ та Бюро з Реінтеграції (з Придністров'ям) було поступлено Соціалістичній партії.
Парламент також проголосував за переведення Служби Інформації та Безпеки з підпорядкування Парламенту у підпорядкування Президенту, яким на той момент був проросійський президент Ігор Додон. Таким чином, за згодою західних партнерів проєвропейські партії усунули менше зло – олігарха Володимира Плахотнюка, але привели до влади проросійську партію – Партію Соціалістів.
Далі все було у класичному кремлівському стилі: через 3 місяці уряд Санду було відправлено у відставку. Проєвропейці втратили свою парламентську більшість, і інтереси Росії опинилися у пріоритеті до 2021 року, коли було проведено дострокові парламентські вибори. Тобто ви розумієте, що протягом цих двох років Російська Федерація мала всі важелі, щоб привести в своє посольство в Кишиневі будь-якого шпигуна. Вони потім безперешкодно розгулювали із завербованими ними людьми вулицями Кишинева, бо були впевнені, що їх нема кому покарати.
Зараз уряд PAS пожинає плоди своїх власних помилок того часу, і це також стосується деяких західних партнерів, які підтримали ту протиприродну коаліцію.
- Які загрози та ризики для Молдови несе їхня діяльність? Як можна ефективно протидіяти?
- Основні загрози включають підрив національної безпеки, політичну дестабілізацію, втручання у вибори, поширення дезінформації та спроби впливу на внутрішню та зовнішню політику. Ці дії можуть послабити державні інституції, викликати суспільне невдоволення та підірвати довіру до влади. Ефективні заходи протидії вимагають посилення заходів контррозвідки та підвищення координації між розвідкою та правоохоронними органами. Ретельної перевірки та моніторингу урядовців щодо можливих зв'язків з іноземними спецслужбами. Удосконалення законодавчої бази з питань державної зради та шпигунства. Інформування та просвітництво громадськості про методи роботи та цілі іноземних спецслужб. Співпрацювати з міжнародними партнерами для полегшення обміну інформацією та координації зусиль щодо боротьби з іноземним втручанням.
Це складний і безперервний процес, який потребує комплексного підходу та ефективної співпраці між різними громадськими та державними інституціями.
- Наскільки зараз вагомим є фактор агентів впливу під прикриттям дипломатів (у Європі та світі)?
- Загалом російські агенти впливу під прикриттям дипломатів продовжують відігравати значну роль у міжнародних відносинах, і ефективна протидія їх діяльності залишається пріоритетом для багатьох країн. Дипломатичний імунітет надає унікальні можливості роботи російських служб, що робить цю практику привабливою.
Наприклад, дипломати користуються дипломатичним імунітетом, що ускладнює їх арешт та судове переслідування. Це забезпечує певний рівень захисту оперативників, які працюють під дипломатичним прикриттям. Вони мають можливість взаємодіяти з ключовими політичними та економічними структурами, що дозволяє їм збирати цінну інформацію та впливати на процес прийняття рішень. Також дипломати можуть відносно безперешкодно пересуватися країною перебування та брати участь у різних заходах, що сприяє більш ефективному збору інформації та виконанню оперативних завдань.
Розмовляв Володимир Буга
