ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu
- Якими із Молдови бачаться можливі сценарії розвитку подій у зв'язку з Придністров'ям?
- На жаль, можна констатувати, що досі не вирішене питанням з молдовськими териоріями на лівому березі Дністра створюють певні ризики, як для Кишиніва, так і для регіону. Насамперед, через російську військову присутність там. Тут треба обмовитися про те, що десь 70% солдатів, які служать у оперативній групі військ росії на лівому березі Дністра, не є росіянами. Вона місцеві. Помирати за путіна вони точно не хочуть. Разом із тим, за останніми соціологічними опитуваннями, 17% населення тих територій підтримують дії путіна з захвату українського Донбасу та утворення так званих ДНР та ЛНР, які приєднали до росії. Ще 18% мешканців лівого берега Дністра вважають, що путін в Україні бореться з нацизмом. Цікаво, що такі настрої підтримуються й серед української діаспори (найбільшої за чисельністю) у так званому Придністров'ї. Тож ситуація доволі непроста.
- Чи може невизнане Придністров'я потенційно стати плацдармом для наступу російських військ на Україну?
- Після 24 лютого 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, про Молдову та Придністров'я Москва ніби забула. Хоча у нас були дуже стривожені початком війни та ризиком, що росія спробує атакувати Україну з лівого берега Дністра в напрямку Одеси. Але цього не сталося, на щастя. Проте, коли їхній бліцкріг провалився, путін знову взявся за Молдову. У 2023 в республіці почали спостерігатися спроби росії дестабілізувати ситуацію в Молдові. Активізувалися російські проксі на кшталт колишнього молдовського олігарха Ілана Шора (16 травня 2024 він зробив заяву про отримання громадянства росії. - Авт.). Практично він приватизував владу в Гагаузії через псевдовибори, на яких його протеже Євгенії Гуцул стала главою самопроголошеної республіки Гагаузія. Наступним кроком може бути перетворення Гагаузії на ДНР. Російські агенти впливу досить активні в Молдові, у тому числі й на лівому березі Дністра. Про це говорила й наша президент Майя Санду, зокрема, для Niezalezna.pl.
- Чи посилює Молдова свою оборону, побоюючись провокацій Кремля?
- На жаль, фінансові можливості Молдови не настільки великі аби утримувати сильну, боєздатну армію. Певний час було втрачено в минулому, коли республіка неодноразово змінювала свій внутрішньополітичний вектор. Але промолдовськи налаштовані політики, уряд, розуміють, що нам треба посилювати свій безпековий компонент. Зокрема, й за допомогою наших західних партнерів, створено Центр боротьби з дезінформацією. Поки що неприкрита дира в нашій обороні - система ППО. У Молдові немає в достатній кількості систем відстеження повітряних цілей. Це створює ризики для республіки з повітря. Разом із тим варто наголосити, що Конституцією Республіки Молдови проголошено її постійний нейтралітет. Молдова не може бути членом будь-якого військового блоку.
- Які взагалі настрої в країні та як Ваші співвітчизники ставляться до подій в Україні?
- Молдова з першого дня повномасштабної війни стала поруч із Україною. Пересічні молдавани прийняли в своїх домівках тисячі українських біженців. У Молдові добре розуміють, що Україна прикриває собою й Молдову, захищає її. Тому нам треба якомога сильніше підтримувати Україну в її боротьбі проти російського агресора. Разом із тим, Молдова теж потрібна Україні, як надійний партнер. Зокрема, торговий партнер. У жовтні 2024 року разом із виборами президента ми проводимо референдум про європейське майбутнє Молдову. В прагненні бути членом європейської родини ми єдині з Україною. Сподіваємося скоро бути разом в ЄС.
Розмовляв Володимир Буга
