Поляк, який загинув за Україну: друзі згадують волонтера Марека "Ведмедика"

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

- Марек був дуже доброю людиною. І він твердо вірив, що ми повинні допомогти вам, українцям, захиститися від росіян і повернути ваші землі. Коли він уперше побував в Україну, побачив там розруху, яку спричинила росія, а разом із тим і рішучість українців боротися за свою країну, Марек вирішив, що теж хоче допомогти

- згадують колеги загиблого.

У свою останню місію до України Марек вирушив 14 березня цього року, з Варшави. Уже ввечері наступного дня він разом із своїм колегою Олегом вже були біля українського міста Дніпро, яке розташовано майже у 200 км від лінії фронту. У Дніпрі волонтери трохи перепочила та спланували маршрут на наступний день.

- Вони подумали, що могли би доставити гуманітарну допомоги ще в два місця «ближче до нульової лінії» (тобто в бік лінії фронту). Вранці вони вирушили до селища Шевченко (60 км на захід від Бахмута) і далі в бік фронту, - кажуть колеги Марека.

Після розвантаження на другій локації, у місті Костянтинівка, тобто за 33 км на південь від Краматорська та за 27 км на захід від Бахмута, вони вирушили у порожньому бусі на зворотний шлях.

Але подолавши кілька десятків метрів від місця зупинки, почули чотири вибухи. Вони були в бронежилетах та касках. Але автомобіль був неброньований, тож за правилами безпеки, чоловіки залишили бус та побігли в бік будівель і впали з обох сторін до невеликих бетонних сходів,

- кажуть колеги волонтера.

Керівник парамедиків, начальник Тренінгового центру ГУНП в Донецькій області, капітан поліції Олександр Савенко, каже, що екіпажі прибули на місце події буквально за лічені хвилини. Й одразу почали надавати першу, екстренну допомогу Мареку.

- Це ж моє рідне місто Костянтинівка, росіяни поцілили у район центрального ринку. Марек був як раз там. Коли прибули, побачили понівечений "Мерседес" Спрінтер та чоловіка, який лежав на землі, мав кілька поранень, у тому числі й в ногу. Ми почали надавати йому допомогу. Він був у свідомості. Було видно, що він намагався самотужки зупинити кров, поставити турнікет. Але крововтрата була дуже велика, тож довелося ставити ще один турнікет, після чого ми евакуювали Марека до найближчої лікарні. Дорогою туди мій колега, що був у машині з Мареком, розмовляв із ним. Поранений подумав, що мій парамедик - поляк, бо в нього був подарований польськими волонтерами біло-червоний прапірець

- розповідає парамедик Олександр.

Після надання необхідної допомоги у місцевій лікарні Костянтинівки, польського волонтера перевезли до обласної багатопрофільної клініки Дніпра. Там мають величезний (із 2014 року) досвід рятування найтяжчих бойових поранень. У Дніпрі стан Марека стабілізували й лікарі вирішили, для подальшого лікування доправити чоловіка до Києва. У столичному шпиталі він, на жаль, і помер 27 березня від ускладнень від важких поранень.

- Марек був відданий справі допомоги Україні. Після закінчення цієї (як тепер виявилося, останньої для нього) місії він хотів виконати намічені справи по своїй основній роботі в Познані, аби потім знову поїхати на місяць на Донбас. Щоб надавати гуманітарну допомогу і, при необхідності, евакуювати людей, - кажуть колеги Марека. І додають, що продовжать й далі допомагати українцям. Як цього хотів їх колега та друг.

Розмовляв Володимир Буга

 

Źródło: niezalezna.pl