Wyszukiwanie

Wpisz co najmniej 3 znaki i wciśnij lupę
Świat

Україна-НАТО. Колишній голова Верховної Ради: «Ми показали свій рівень, відбиваючись від «другої армії світу»

У відповідь на спробу незаконної аннексії Кремлем нових українських територій, офіційний Київ оголосив про подання заявки на вступ до НАТО за спрощенною процедурою. Судячи з реакції лідерів країн-членів Альянсу та США, для них це було несподіваним кроком.

Кореспондент Niezalezna.pl  поспілкувався з українськими експертами щодо перспектив вступу України до оборонного блоку.

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu [TUTAJ]

Кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин НТУ «Дніпровська політехніка» , фахівець з політики ЄС Богдан Грушецький каже, що заявка України на вступ до НАТО цілком очікуваний крок. Адже членство в цій організації є ключовим зовнішньополітичним пріоритетом нашої держави, про що записано в Конституції та відповідному законодавстві. 

"Затягування з подачею заявки було обумовлене, імовірно, сподіваннями укласти мирний договір з росією на основі так званої системи міжнародних гарантій. Проте оголошена москвою анексія частини України зробила подальші переговори неможливими, а отже членство в НАТО стає єдиним варіантом, особливо з огляду на ядерні погрози східного диктатора", - вважає експерт.  На думку Грушецького, для вступу до НАТО не потрібні довготривалі процедури, як у випадку з ЄС, а членство в НАТО є додатковою перевагою при переговорах на вступ до Євросоюзу (як свідчить практика держав Центрально-Східної Європи).

Народний депутат України, голова Верховної Ради України (2019-2021рр.) Дмитро Разумков вважає правильною позицією України подачу заявки на вступ до НАТО у прискореному режимі. 

"Такою процедурою скористалися Швеція і Фінляндія, які зараз доєднуються до Північноатлантичного Альянсу. 
Від початку війни позиція нашої держави була зрозуміла: Україна не буде змінювати своє прагнення приєднатися до Європейського Союзу та Північноатлантичного Альянсу. Весь цей час наші дипломати повинні були працювати не лише над міжнародною фінансовою допомогою, а й займатися просуванням наративу, що Україна має стати повноцінним членом ЄС і НАТО",

- вважає екс-спікер українського парламенту.

Дмитро Разумков окремо підкреслив, що українська армія та сили територіальної оборони з початком повномасштабної війни показали всьому світові свій професійний рівень, даючи відсіч, як багато хто вважав, “другій армії світу”.

"Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на брифінгу в п’ятницю заявив, що Альянс цілковито підтримує Україну і допомагатиме нашій державі стримувати російську агресію. Але повноцінне членство в НАТО дало б нашій державі чіткі і надійні гарантії безпеки", - впевнений екс-спікер Верховної Ради.

На думку політолога Андрія Золотарьова, сподіватися на швидке членство у НАТО Україні не варто. 

"До повноправного членства України в НАТО, в кращому випадку, пройде щонайменше 5-10 років. Приклад Фінляндії та Швеції показує, що процедура прийому нових членів альянсу не є швидкою і складною справою. Слід мати на увазі, що серед членів НАТО є країни, які займають недружню позицію по відношенню до України, пов'язані з Росією конкретними відносинами і не зацікавлені в загостренні відносин з Москвою",

- каже Золотарьов.

Водночас експерт наголошує, що війна з росією значно зміцнила українською армію та радикально прискорила перехід ЗСУ на стандарти НАТО, як у плані озброєння, так і тактики ведення бойових дій.

Директор Інституту світової політики Євген Магда підкреслює, що, подавши заявку на вступ у НАТО, Україна нарешті позбавилася роздвоєності, задекларувавши прагнення стати і членом НАТО, і вступити до ЄС, як це записано у Конституції України. 

"Маю відзначити, що керівництво країни пройшло певну еволюцію, адже у березні 2020 року звучали нотки про розчарування Альянсом. Однак анексія частини українських територій, проголошена путіним, потребувала асиметричної і потужної відповіді, якою стало оголошення про прискорений вступ України до НАТО",

- каже Євген Магда.

Натомість експерт добре розуміє, що доки триває війна з Росією, Україна не зможе стати членом НАТО. Однак цей час можна використати на підготовку до вступу, адже стандарти Альянсу – це не лише військові питання, але і демократичні стандарти. 

"Нам потрібно провести конверсію підходів, зробивши ставку на комплексні перетворення всередині країни. Це дозволить у «годину Х» рішуче постукати у двері НАТО з комплектом досягнень за плечима", - наголошує фахівець. Він додає, що Альянс у нинішній ситуації не може ані відмовити, ані заохочувати Україну, оскільки політична кон’юнктура є такою, що протистояння України та Росії грає на руку Альянсу в глобальному сенсі. 

Давід Сакварелідзе, український політик та соратник президента Грузії Михеїла Саакашвілі (2004-2007 та 2008-2013) вважає історичною помилкою те, що свого часу НАТО не захотіло прийняти Грузію та Україну. Наслідки того рішення нині долає не тільки Україна (неймовірною ціною тисяч людських життів), але і країни НАТО та ЄС.

"Україна вже продемонструвала всьому світу, що вона зробила свій цивілізаційний вибір - шлях в Європу. Україна - на стороні світла! Саме тому Україна має "додавити" це питання, попри величезний спротив деяких країн-членів Альянсу",

- каже соратник Саакашвілі.

Нагадаємо, рішення про прийняття нової країни до Альянсу консенсусом приймають усі країни-члени НАТО. На сьогодні 11 з 30 підтримали подання Україною заявки на вступ за пришвидшеною процедурою.

Володимир Буга, український журналіст, багаторічний кореспондент „Gazeta Polska Codziennie” в Україні, поет-пісняр.

 

Źródło: niezalezna.pl