Кореспондент Niezalezna.pl поспілкувався з українцями різного віку, професій та статків із усіх куточків України. Задавалося всього два питання: 1. Яким українцям бачиться майбутнє своєї країни та 2. Що з радянського минулого в жодному разі не можна брати у нове майбуття.
ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu
Дмитро Разумков, голова Верховної Ради України (2019-2021рр.), народний депутат України, голова міжфракційного депутатського об'єднання "Розумна політика":
1. Після перемоги над росією і повернення усіх наших територій, Україна має стати сильною європейською правовою державою. З основним правилом для всіх (без виключень): «закон – один для всіх».
Сильна економіка і робота українського бізнесу - запорука успіху держави. Інвестори мають заходити до України, не побоюючись корупції чи нестабільності у законодавстві.
Вже зараз маємо робити все, аби наші громадяни, які виїхали за кордон, повернулися. Ми не можемо втратити покоління наших дітей, адже майбутнє – саме за ними.
2. Війна змінила нас, і я думаю, що в майбутньому ми не будемо повертатися до питань, які нас роз’єднували. Корупція, постійна зміна правил у відносинах між державою, бізнесом і громадянами – це те, що точно має залишитися в минулому і чому не місце в успішній Україні, яку ми всі будемо відбудовувати.
Григорій Козловський, український бізнесмен, президент футбольного клубу «Рух» (м. Львів):
1. Я налаштований оптимістично, і маю для цього підстави. Якщо раніше Україну мало хто вирізняв, як окрему країну, то тепер її знають усі – як націю героїв. І цим захопленням нашою державою потрібно скористатися аби якнайшвидше відновити зруйновану війною країну.
Майбутнє України буде більш українським, ніж до війни. Лютий ворог, який виявився однаково небезпечним та ненависним для всіх українців, зміг нас об’єднати. Бути причетним до української нації, говорити українською стало престижно. Думаю, найближчими роками цей тренд тільки посилиться.
Дуже важливо об’єднати зусилля, щоб не лише виграти війну, але й унеможливити подальші зазіхання на нашу територію. Вірю, що в осяжній перспективі Україна стане повноцінним членом ЄС та НАТО. Ми вибороли своє право бути у престижному клубі найсильніших країн світу. Тепер завдання – підтвердити свою суб’єктність, довести, що ми є унікальною суверенною країною, гідним партнером, з яким можна мати справу. Бренд «зроблено в Україні» вже став ознакою найвищої якості та нам ще є чим дивувати світ!
2. Українцям варто відмовитися від дуже шкідливих ідей, які весь цей час приймалися, як даність. По-перше, наш традиційний комплекс меншовартості, яким останні століття страждали українці. Нам роками втовкмачували, що Україна – молодший брат росії, що ми близькі народи тощо. Але ж очевидно, що у нас немає нічого спільного з цією дикою ордою! Різні ментальність та цивілізаційний вибір, і наші дороги найближчими століттями не перетнуться. Тому я щиро підтримую демонтаж пам’ятників російських діячів, викреслення зі шкільних програм російських письменників та зникнення з ефіру російської музики.
По-друге, не маємо права тягти у майбутнє корупцію, яка міцно в’їлася в нашу натуру. Зрештою, потрібно відмовитися від ілюзій, що Україна може дозволити собі залишатися позаблоковою нейтральною країною і зберігати нейтралітет. Маючи такого скаженого сусіда, ми повинні отримати справжні гарантії безпеки і підтримку міжнародної спільноти.
Надія Чайка, ровесниця незалежності України (м. Дніпро):
1. Україну бачу сильною, вільною, демократичною, європейською державою, що активно й безперервно розвивається у всіх сферах науки і техніки. Країною, в якій кожна людина і громадянин почуває себе захищенною, має змогу планувати не лише завтрашній день!
Привітною, гостинною, квітучою та мирною, але у будь який час готовою дати відсіч ворогу!
2. Вважаю, що не варто відновлювати жодні зв'язки з росією, тим паче потрапляти до неї у "газовий полон".
Вірю, що моя держава зможе стати незалежною від російських товарів та послуг!
Андрій Загородський, фахівець із стратегічної комунікації (м. Київ):
1. Майбутнє України схоже на концепцію американського генерала Стенлі Маккрістала – «команда команд». Антикрихкість це нова філософія відбудови країни.
Доведено: децентралізація є одним з факторів успіху України. Місцеві громади та спільноти у багатьох випадках змогли налагодити самоорганізацію та першими дати відсіч ворогу, а потім під масованим ударом налагодити ефективне горизонтальне управління. Тож ставка на локальні міні-команди, максимальна автономія кожного виробничого хабу, диверсифікація власності та управління, шерінгова економіка - це є можливий стратегічний варіант розвитку України.
2. Відповідно, будь-які форми суспільної вразливості – централізація чи вертикальна ієрархія – мають бути залишені у минулому. Як і довгострокові стратегії, гігантські організації та недоторкані еліти.
Валерій Гриценко, режисер-документаліст:
1. Я не можу передбачити, якою буде наша країна у геополітичному сенсі, бо події, які відбулися з нами за останні два-три роки, переконують мене, що можливі якісь зовсім неочікувані результати. "Чорні лебеді", можливо, прилетіли ще не всі, все в руках Божих.
Та українці майбутнього, які займають активну позицію і активно осмислюють те, що відбувається у світі, будуть ще більше цінувати мир і прості людські радощі: бесіду з близькою людиною не онлайн, а віч-на-віч, прогулянки лісом, гру з власними дітьми, квіти біля під'їзду тощо.
Вони не будуть відкладати на завтра, те, що можна зробити сьогодні. Будуть більш вимогливі до себе і один до одного.
2. Аби в України було майбутнє, назавжди потрібно попрощатися з нетерпимістю за будь-якою ознакою - релігійною, мовною тощо. Адже зовнішні сили, які вороже налаштовані до нас, використовують ці чвари проти нас вже не одну сотню років. Не потрібно закривати очі і говорити, що цієї проблеми нема, вона є і вона дуже болюча. У минулому мусимо лишити байдужість до того, що відбувається навколо, замінивши її особистою відповідальністю. Не думати, що все саме собою влаштується, не сподіватися, що наша доля комусь болить більше, ніж нам самим. Це теж шкідлива ілюзія.
Ірина Феськова, кандидат медичних наук, лікар-репродуктолог, медичний директор кліники репродуктивної медицини САНА МЕД (м. Харків):
1. Мені, як репродуктологу прикро, що гине багато наших хлопців, генофонд української нації скорочується. До того ж, зменшується народжуваність, зростає відсоток безпліддя, смертність. Та я щиро вірю, що ми таки переможемо та відродимося! А тоді навчимося жити з новими технологіями і берегти свою землю і людей.
2. У минулому хочеться залишити корупцію влади, продажність судової і правоохоронної системи, бідність, брехню.
Маргарита Савенко, актриса театру Драміком, режисер та волонтер (м. Дніпро):
1. Україна - одна з європейських країн, яка розвивається і прогресує на рівні з іншими. Країна можливостей для сміливих та сильних духом людей. Країна, з якої хочеться брати приклад в мистецтві, освіті, розвитку та досягненнях.
2. Ми напишемо нові сторінки незалежної України, тому не варто говорити, що раніше краще були люди, влада та життя. Треба розвиватись і йти тільки вперед, не обертаючись назад.
А ще не треба брати сумніви та страхи, які формують не впевнених та слабких людей. А це ж не про нас, у нас люди - герої, які кожен день відстоюють своє життя та свою країну.
