Спікер Сейму Литви: „Підтримка членства України в НАТО зростає”

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

Пані Спікер, оскільки ми розмовляємо напередодні самміту НАТО у Вільнюсі, моє перше питання саме про це. Чого чекати Україні від с Альянсу в липні 2023 року? Чи бачите Ви найближчим часом перспективу членства України в НАТО?

Дискусії та переговори щодо того, що скаже майбутній саміт НАТО у Вільнюсі щодо членства України в НАТО, ще тривають, тому я б не хотіла спекулювати, чим це закінчиться. Проте можу сказати, що питання членства України в НАТО було одним із найважливіших на зустрічі спікерів парламентів НАТО, яку я організувала на початку червня. І я маю сказати, що підтримка членства України в НАТО зростає, в тому числі завдяки великим зусиллям Литви. Нагадаю, що Сейм Литви першим серед парламентів країн НАТО чітко висловився за запрошення України до НАТО. Під час усіх своїх зустрічей я рішуче виступаю за те, що на Вільнюському саміті ми повинні вийти за рамки бухарестської мови та надіслати єдиний сигнал про відданість Альянсу майбутньому України в НАТО, запросивши Україну приєднатися до НАТО, як стратегічне рішення НАТО для досягнення миру в Україна і Європа. Я вірю, що це розуміння з часом прийде, але ми, країни-однодумці, зробимо все можливе, щоб воно прийшло швидше, ніж пізніше.

Поговоримо наразі про спільні польсько-литовсько-українські проекти, які вже діють. Який зараз статус формату Люблінського трикутника?  Які проекти в цьому форматі вже працюють?

Тристороння співпраця між Литвою, Польщею та Україною випливає з органічного бажання всіх трьох побудувати власне майбутнє та майбутнє регіону, використовуючи переваги традиційної історичної та культурної спільності.  Цей формат співпраці, який отримав назву Люблінського трикутника, розкриває потенціал наших трьох країн, ще більше зближуючи нас і створюючи додаткову вартість для кожної з наших країн.

У форматі Люблінського трикутника вже існує міжпрезидентська, міжурядова та міжвідомча співпраця.  Як спікер Сейму Литви, я хотіла би прокоментувати парламентський.

Для досягнення тіснішої інтеграції між нашими країнами і, зокрема, у відповідь на виклики війни проти України, я бачу велику цінність і сенс у нашій парламентській співпраці.  Тому невипадково у грудні минулого року я організувала у Вільнюсі тристоронню асамблею голів парламентів Люблінського трикутника, де ми обговорювали шляхи та способи зробити діяльність Люблінського трикутника ще ефективнішою та результативнішою.

У прийнятій тоді спільній заяві ми визначили основні завдання та цілі.  Не повторюючи їх усі, я хотіла би виділити те, що я вважаю найбільш фундаментальним і всеохоплюючим – зобов’язання тісно співпрацювати у двосторонньому та багатосторонньому форматі для досягнення якнайшвидшої інтеграції України в ЄС і НАТО.  Це амбітна мета, але єдина, якої можна досягти, щоб забезпечити довгострокову стабільність, безпеку та процвітання України, та й усього регіону.

Я вірю в майбутнє Люблінського трикутника.  З наближенням України до членства в ЄС і НАТО важливість нашої тристоронньої співпраці буде тільки зростати. Я вірю, що колись і Білорусь приєднається до цього формату. Це повною мірою використає потенціал регіональної співпраці та забезпечить наше безпечне спільне майбутнє для прийдешніх поколінь.

Чи має Ініціатива трьох морів перспективу?

Це, звичайно, так. Дивлячись з точки зору Литви, ми бачимо Ініціативу трьох морів як цінний формат для зміцнення співпраці, підвищення інфраструктурного зв’язку та економічної безпеки в регіоні. Ми зацікавлені в тому, щоб Ініціатива просувалась і зробила її більш оперативною та орієнтованою на практичні результати. Додаткова цінність Ініціативи трьох морів особливо зросла в поточному геополітичному контексті, оскільки зв’язки між Сходом і Заходом і ланцюжки поставок зазнають серйозних і тривалих збоїв через неспровоковану агресію Росії в Україні. Тому важливість зв’язку між північчю та півднем у Європі стає ключовою, і 3SI (Ініціатива трьох морів) відіграє унікальну роль у зміцненні зв’язків та згуртованості вздовж цієї географічної вісі.

Яке місце і роль України в цьому проекті?
 
Литва рішуче підтримує участь України в рамках Ініціативи трьох морів.  Надання Україні статусу партнера-учасника групи було дуже вдалим рішенням.  Так само, як і у випадку з Люблінським трикутником, Ініціатива  трьох морів відіграє важливу роль у сприянні інтеграції України в ЄС і НАТО, в тому числі через посилення взаємозв’язку.  Україні як ніколи потрібно відчувати регіональну солідарність Ініціативи трьох морів. 

Ще один із спільних трьохсторонніх проектів із досить великою історією, це литовсько-польсько-україська бригада (ЛИТПОЛУКРБРІГ). Чи могли би Ви розказати більше про актуальний на сьогодні статус цього проекту?

Важливе значення має тристороннє оборонне співробітництво між Литвою, Польщею та Україною. Військова частина, про яку ви згадуєте, була створена у 2007 році, як ЛИТПОЛУКРБАТ. У 2009 році Польща запропонувала трансформувати цей батальйон у тристоронню бригаду LITPOLUKBRIG.  І з 2014 року така бригада почала діяти. Відтоді цей військовий підрозділ є прикладом послідовної та тривалої військової співпраці між Польщею, Україною та Литвою.

До вторгнення Росії у 2022 році ЛИТПОЛУКРБРІГ мав завдання забезпечити підготовку та оперативну сумісність українських військ із принципами та стандартами НАТО.  24 лютого 2022 року, після агресії Росії в Україні, на замовлення Міністерства оборони України бригада розпочала операцію підтримки України «Єдині заради миру». Серед основних завдань цієї операції є матеріально-технічна підтримка для забезпечення безпечної передачі пакетів підтримки союзників в Україну, координація перетину кордону, координація підтримки біженців у Люблінському воєводстві, тактико-оперативний моніторинг ситуації в Україні.  

Я вважаю, що така тристороння співпраця сприяє досягненню мети України щодо членства в НАТО.  З іншого боку, я не помилюся, якщо скажу, що самі українські воїни мають чому навчити НАТО, захищаючи свободу та територіальну цілісність своєї Батьківщини.

Які спільні польсько-литовські проекти мають довгострокову перспективу та найбільший ефект, на думку пані Спікера?
 
Польща є нашим стратегічним партнером, і ми підтримуємо всі двосторонні та регіональні проекти, які роблять наші країни та регіон у цілому ще сильнішими, процвітаючими, об’єднанішими та безпечнішими. Наразі ми приділяємо особливу увагу реалізації таких інфраструктурних проектів, як Power Grid Synchronisation, Harmony Link, Rail Baltica та Via Baltica. Вони важливі як з точки зору енергетичної безпеки, так і військової мобільності. Ми дуже раді, що вже реалізовано один великий інфраструктурний проект – литовсько-польське газове сполучення (GIPL). Він став головною артерією, що сполучає ЄС із країнами Балтії, і відкриває величезні можливості для забезпечення необхідних поставок газу.  

Підсумовуючи, чим більше зв’язків, чим більше контактів між нашими країнами, тим краще для регіону та Європи в цілому.

Розмовляв Володимир Буга

 

 

Źródło: niezalezna.pl